 Сьогодні виповнюється 142 ріки від дня народження української письменниці та поетеси Лесі Українки.
Лариса Петрівна Косач – найславетніша українська поетеса – народилася 25 лютого 1871 року в м. Новоград-Волинському. В інтелігентній родині Косачів (мати письменниця Олена Пчілка, батько – громадський і культурний діяч) часто влаштовувались вечори, домашні концерти, збиралися письменники, художники і музиканти. Дядьком Лесі був Михайло Драгоманов, людина широких інтересів, митець, фольклорист, культурний діяч, багато подорожував Європою. Леся отримала різнобічне виховання, вивчила декілька іноземних мов, грала і складала музичні п’єси з п’яти років.
Надзвичайно важкою була особиста доля Лесі Українки. Тяжко хвора, вона не припиняла боротися за життя. Відважно перемагала страшний біль і писала, писала. Не пізнала Леся Українка й щастя кохання. Близький друг поетеси Сергій Мержинський помер фактично в неї на руках. Інтимна лірика Лесі Українки має таку напругу, таку страшну силу, яка могла стати наслідком надзвичайно глибокого переживання, справжнього горя.
Більшість своїх статей для “Жизни” Леся Українка писала в Мінську біля смертельно хворого С. Мержинського. В одну з найстрашніших ночей у стані невимовної туги створила вона драматичну поему “Одержима” (1901), у якій вибух інтимного почуття, викликаний нелюдськими стражданнями вмираючого товариша, спрямовується в широке русло вибору людиною життєвого шляху й тієї ідеї, якій вона служить увесь свій вік (ці питання звучать уже у вірші “Завжди терновий вінець...”, написаному за кілька місяців до “Одержимої”, і широко розроблені у драмі “Адвокат Мартіан”, 1913). С.Мержинському присвячені також “Я бачила, як ти хиливсь додолу”, “Мрія далекая, мрія минулая”, “Калина” та інші вірші — цілий цикл інтимної лірики. Трагічні переживання поетки відлунюються також у поемі “Віла-посестра”.
Пережита особиста драма позначилась на загостренні хвороби легень, і Леся Українка їде на Буковину, далі — Гуцульщину рятувати підірване здоров'я. У 1902р. у Чернівцях з ініціативи студентів університету, які тепло вітали поетку, виходить третя збірка її поезій — “Відгуки”. Вона складається з циклів “З невольницьких пісень”, “Ритми”, “Хвилини”, шести легенд і драматичної поеми “Одержима”.
Феномен таланту Лесі Українки полягав серед іншого в тому, що вона одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах. Наприкінці 90-х — на початку 900-х рр. з'являються її поеми “Одно слово”, “Віла-посестра”, “Се ви питаєте за тих”, “Ізольда Білорука”, у яких яскраво виявилася схильність до оригінальної обробки світових сюжетів. Активно працює Леся Українка і як перекладач, її увагу привертають вершинні явища світової літератури — “Макбет” Шекспіра, “Пекло” Данте, “Каїн” Байрона. Вона перекладає також драму Г. Гауптмана “Ткачі”, яка належала до забороненої в Росії літератури, вірші Надсона, Конопніцької, Ади Негрі. З метою популяризації української літератури серед російського читача Леся Українка вибирає для перекладу твори на народні теми. Так, у видавництві “Донская речь” у Ростові-на-Дону в 1903 — 1905 рр. вийшли в її перекладах російською мовою оповідання І. Франка “Сам собі винен”, “Добрий заробок”, “На дні”, “Ліси і пасовиська”, “Історія кожуха”, “До світла”. Переклади Лесі Українки вирізняються високою мовною культурою, пильною увагою до відтворення ідейно-художнього змісту оригіналу, його стильових особливостей.
За життя Лесі України у світ вийшло три збірки: «На крилах пісень», 1893 р., яка була схвально зустріта критиками та публікою, друга – «Думи і мрії», 1899 р. та «Відгуки», 1902 року. Леся Українка була відома не лише на Україні, а й в Росії, Грузії, Болгарії, Чехії, Польщі, Німеччині, Австрії, товаришувала з багатьма визначними діячами України. Нині твори поетеси видаються різними мовами світу.
У багатьох містах України відкрито літературно-меморіальні музеї та пам’ятники Лесі Українки. Із зображенням Лесі Українки видано дві поштові марки СРСР: у 1956 році та у 1971 році серія «Писатели нашей Родины. К 100-летию со дня рождения», а також марка пошти України у 1994 році; пам’ятна монета, присвячена 125-річчю з дня народження; банкнота номіналом 200 гривень на реверсі якої зображений замок Любарта у Луцьку, поряд з яким мешкала письменниця.
Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.
|
