 Наука для цього вченого була понад усе, зазначають фахівці. А його найголовніші відкриття відбувалися на перетині природничої та соціальної сфер. 12 березня минає півтора століття видатному вченому, одному із засновників Української Академії наук Володимирові Вернадському.
Вернадський заклав фундамент нових наук про Землю, таких як гідрогеологія, біогеохімія, космохімія, генетична мінералогія, радіогеологія. Займався кристалографією, біологією, вивченням грунтів, природних вод, визначив хімічний склад і фізико-хімічні умови утворення багатьох мінеральних видів. За його участю закладено основи інтенсивних досліджень, що привели до розвитку атомної енергетики. Вернадський був основоположником учення про біосферу та ноосферу, істориком науки, філософом, натуралістом.
Володимир Іванович Вернадський народився 28 лютого (12 березня за новим стилем) 1863 року в Санкт-Петербурзі, в сім'ї економіста. Батько Володимира, Іван Васильович, народився у Києві, очолював кафедру в Київському університеті, з переїздом до Москви очолював кафедру в Московському університеті. Через чотири роки після народження Володимира родина переїхала в Харків.
Володимир Вернадський закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету. Був академіком Петербурзької академії наук (з 1912), професором Московського університету. Учений читав лекції і працював у Москві, Петербурзі (Петрограді, Ленінграді), в українських містах, а також у наукових центрах Німеччини, Чехословаччини, Франції, Англії та ін.
У 1917-1921 роках працював в Україні, очолював комісію Міністерства освіти та мистецтв уряду Української держави за часів гетьмана Скоропадського. Організатор і перший президент Української Академії наук (1919), почесний академік ряду зарубіжних академій.
Саме Вернадський організував у Києві першу наукову бібліотеку (нині вона носить його ім'я), працював над перетворенням Київського університету в державний, сприяв відкриттю університету в Катеринославі, був ректором Таврійського університету.
1921 року науковець повернувся до Росії, де організував та очолив Радієвий інститут (1922-1939), біохімічну лабораторію (з 1929, потім Інститут геохімії та аналітичної хімії АН СРСР ім. Вернадського).
Володимир Вернадський – автор майже семисот статей і книг. Наукові праці присвячено дослідженням хімічного складу земної кори, атмосфери, гідросфери, міграції хімічних елементів у земній корі, ролі і значення радіоактивних елементів у її еволюції.
Помер 6 січня 1945 року від крововиливу в мозок. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.
Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.
|
