|
Сквер імені Тараса Шевченка у Хмельницькому
|
|
Категорія: Шевченко | Автор: Zaspa | Переглядів: 1 184
|
| Дата: 8-01-2014, 09:50 |
Сквер імені Тараса Шевченка — один із наймальовничих куточків міста, улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан, особливо молоді та дітей. Вже понад сто років його тінисті алеї і доглянуті квітники милують око городян.
    
Протягом XV-XVIII століть місцевість, де нині розкинувся сквер, була фактично околицею давнього Плоскирова. Тут височів невеликий гайок могутніх дубів, а навколо простирався луг, який місцеве населення тривалий час використовувало як вигін для домашньої худоби.
За генеральним планом забудови Проскурова 1824 року, місце, де розташовувався гайок, відвели під “велику торгову площу”. Частину дубів спиляли, по периметру площі побудували торгові крамниці й складські приміщення, а в центрі залишили місце для торгівлі з возів. Площа одержала найменування Хлібна і стала основним місцем проведення торгів і ярмарків у Проскурові. Торги проходили щотижня по п’ятницях і неділях, одноденні ярмарки — 14 разів на рік, і, нарешті, так званий “річний ярмарок” улаштовувався з 5 по 12 червня. У ці дні Хлібна площа та прилеглі вулиці оживлялися від самого ранку: із навколишніх сіл і містечок з’їжджалися поміщики, купці, ремісники, селяни — вони продавали й купували товари, укладали угоди, домовлялися про наступні торги. Одночасно працювали чисельні атракціони, виступали бродячі актори, приїжджав цирк або звіринець, вдень і вночі приймали відвідувачів численні харчевні.
З часом Проскурів розростався, і Хлібна площа стала занадто малою для проведення ярмарків. У 1888 році міська влада прийняла рішення перенести головну торгову площу ближче до вокзалу — на пустир, де нині розташована міська лікарня. Хлібну площу віддали для розквартирування підрозділів 46-го Дніпровського піхотного полку. Торгові крамниці і склади було переобладнано під казарми, а ярмаркову площу пристосували під плац.
У кінці XIX ст. на цьому місці вирішили створити міський сад, площу стали засаджувати деревами. Декоративні кущі висаджені в 1960-80 рр.., тоді ж побудований кінотеатр. Паркова зона площею 5 га має регулярне планування. Головним композиційним вузлом є площа з пам'ятником Т.Шевченка (1992 р.). Сквер прикрашають химерні металеві скульптури, створені сучасним художником Н. Мазуром.
У травні 2013 року навколо пам'ятника Великому Кобзареві за кошти благодійників було висаджено алею із 26 сакур. Кожне з саджанців має своє ім’я, яке викарбовано на пам’ятній металевій дошці у вигляді книги, виготовленої в одній із ковальських майстерень Хмельницького.
Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.
|
Схожі новини:
У Великій Британії відкрили вулицю імені Тараса ШевченкаПам'ятники Тарасу Шевченку на території областіЗасів «Зернослова» з іменем ШевченкаНащадок великого КобзаряВідбувся перший урок присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка на Білогірщини |
