RSS 2.0

» » Виховний захід "Хліб усьому голова"
Виховний захід "Хліб усьому голова"
Категорія: Творча скарбничка | Автор: Соколова Наталія | Переглядів: 2 713
Дата: 26-12-2014, 00:43
Тема "Та нехай над землею година
Чи негода лютує і pве -
Вічна мудрість простої людини
В паляниці звичайній живе"
Мета : познайомити з історією виникнення хліба, звичаями та традиціями народу щодо хліба; збагачувати знання учнів про професії людей хліборобської праці; виховувати шану до хліба, повагу до праці людей, пов'язаних з виробництвом хліба, шанувати і берегти пам'ять жертв голодомору.
Обладнання: святково прикрашена сцена, сюжетні малюнки, колоски пшениці, коровай та різноманітні вироби з тіста, вишивані рушники, музичні записи .

Вчитель
Ясноокі хлопчиська,
Голубоокі дівчатка
Вам легко усе далося!
Вам на цілому світі
Здається усе ясним.
Білі руки у вас,
І красиве, м’яке волосся,
І дитячі-дитячі
Волохаті, плюшеві сни.
Ви засвоїли зразу,
Що масло — це так і треба,
Те, що м’якуші хліба
Віддавати слід голубам.
Дай вам, Боже, здоров’я!
Нехай вам завжди здається,
Що в безхмарному світі
Живете й працюєте ви.
Вам не треба знати,
Як тонесенький пульс б’ється
У дитячій долоні,
Що затиснула хліб черствий.
На столі прикрашеним рушниками лежить паляниця
Учень
На столі, на білій скатертині
Сяє, наче сонце, паляниця
З печі вийнята. А господині
Радісно, бо сповнена світлиця
Пахощами хлібними.
(Сценка)

















Вчитель . Діточки, біжіть до столу. Я хліб із печі вийняла, як вистигне, то поїсте з молочком. (Вбігають хлопчики і дівчатка.)
Дівчинка. Ой, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!
Хлопчик. І я так само — дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так смачно...
Дівчинка. Хліб, і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого рідного поля і вітру.
Хлопчик. Сонечка і дощику.
Дівчинка. Запах квітів і людської мрії.
Вчитель. Важкою працею дістається він людям завжди, але без нього немає життя.
Хлопчик. А чому? Та ж хліб можна замінити чимось іншим...
Дівчинка. Ага... Можна замінити булочками, печивом...
Вчитель. Ой, діточки, які ви ще маленькі у мене. А булочки, печиво, тістечка — це і є наш хліб святий, тільки здобрені ці вироби з яйцями, маслом, цукром, тому по-іншому називаються. Але в основі їхній — таке ж борошно, а це і є хліб. От те борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці, дуже важко діставалося людям завжди. Без нього був голод, вимирали люди цілими сім’ями, а тому старалися, щоб хліб завжди був у господі.
Хлопчик. А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють.
Дівчинка. Спочатку поле готують до посівів: орють, скородять, а потім у пухку землю зерно сіють, щоб легко йому було рости. Зрозумів?
Хлопчик. Зрозумів. Потім посіви доглядають, удобрюють.
Дівчинка. А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають комбайнами.
Вчитель Не поспішай! Спочатку роблять зажинки. А знаєш, що це таке?
Дівчинка. Знаю-знаю. Виходить в поле господиня і жне серпом перший сніп, приносить його додому і ставить під образами, де він стоїть аж до кінця жнив.
Вчитель А потім починаються жнива. У цей час люди працюють і вдень, і вночі, щоб зберегти вирощений урожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них — важка праця хліборобів. А коли поверталися косарі зі жнив, їх бігли зустрічати діти, бо кожний косар мав скибочку «хлібця від зайчика». Цей хліб дітям був дуже смачний.

Учень.
Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій.
— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.
Вчитель. (Здивовано)
- Діти, до нас гості завітали до господи. А з чим дорогих гостей дорогих зустрічаємо?
- З пишним короваєм!
- На що покладемо коровай?
- На вишитий рушник.
- Тож кладіть коровай на рушник. Гостей зустрічати будемо!
Вчитель. Сьогодні ми, діти, поведемо з вами мову про велику святість народу — про хліб наш насущний. В усі часи, в усі віки, в усіх народів на землі було найбільшою святістю, коли на столі лежав хліб. Тяжко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя. Недаремно ж і прислів’я є таке в народу: «Не ми хліб носимо, а хліб нас!» або «Не тяжко хліб носити, а тяжко без нього жити». У нашого народу є багато традицій, пов’язаних з хлібом, а тому ми сьогодні й поговоримо про них, щоб збагатити свої знання новими цікавими народними традиціями.
Вихід дітей (Діти співаючи організовано виходять)










Пісня «Біла паляничка»
Біла паляничка –
Це вам не дрібничка.
Де немає хліба –
Там нема обіда.
Де хороший пекар –
Не потрібен лікар,
Кожен день, як свято,
І пісень багато.
ПРИСПІВ:
Добрі люди, в Україну
Завітайте у гостину!
Всіх запросимо до столу
В добрий день и в добрий час.
А духмяна паляниця
Серед столу, як годиться,
На квітчастім рушникові,
Щоби все було гаразд.
2 рази 2.
Де працює пекар –
Навіть в зимку спека,
В тих містах і селах
Дітлахи веселі.
В них рум`яні лица,
Наче паляниця.
Голова усьому –
Хліб у кожнім домі
(Діти тримають коровай у руках)
Учениця. Добрий день, любі гості!
Щиро вітаємо Вас у нашій господі!

Учениця. Гостей дорогих стрічаєм
Круглим, пишним короваєм.
З рушником берем таріль,
Коровай кладем і сіль.
Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
- Любий гостю наш, приймай
Хліб гостинний – коровай.

Учениця. Візьміть у руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий,
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Йому до ніг вклонитись треба,
Він скарб найбільший на землі.

Вчитель. Хліб — усьому голова. З давніх-давен він у великій шані у нашого народу. Це людська святиня. Одне з див на землі – хлібне зерно. Люди називають його житом, від слова «життя». А чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб.

Учениця. Пахне хліб, як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів і радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб —
Духмяно пахне хліб!

Вчитель. Теплий хліб, виплеканий теплими руками, — таїть у собі тепло серця. Які ж пахощі природи, рук роботящих переплелися в ньому?
(Виходять 4 учнів)
Учні. 1. Чи знаєш ти, чим пахне хліб,
Коли весною кілька діб
Гуркоче трактор за рікою?
Всі. Хліб пахне працею людською.
2. Чи знаєш ти, чим хліб запах,
Коли жнивують у степах
Твої батьки в гарячу пору?
Всі. Він пахне щастям хлібозбору.
3. Чим пахне хліб, чи знаєш ти,
Як поведуть твої брати
Зерном наповнені машини?
Всі. Хліб пахне соками земними.
4. Чи знаєш ти, чим хліб землі
Пахтить на вашому столі
Весною, влітку і зимою?
Всі. Хліб пахне радістю людською.

(Виходять 4 учнів)
1.У стінах храмів і колиб
Сіяє нам святково,
Як сонце, випечений хліб,
І виплекане слово.

2. І люблять люди з давнини,
Як сонце незагасне,
І свій духмяний хліб ясний,
І рідне слово красне.

3. Бо як запахне людям хліб,
Їм тихо дзвонить колос,
І золотом сіяє сніп
Під жайворонка голос.

4. Цей сплав чудесний, золотий
З ядристих зерен літер:
«Не кидай хліба, він – святий,
Не кидай слів на вітер!»

Учень. Жито дозріває на горі за гаєм.
Зерна обважніли на міцнім стеблі,
Колоски схилились, - це вони вклонились
За тепло, за щедрість матері землі.

Учень. Дзвенить колоссям нива золота,
Сповняє лан ранкова світла повінь.
І літній день, краси й наснаги повен,
В вінок пшеничний пісню запліта.

Та пісня ллється, радісна й проста,
Де простяглись хлібів дозрілі гони,
Де гримотять комбайнові загони,
Збираючи пшениці і жита.

(Під музику виходить Урожай)
Урожай (виходить).
Я – Урожай добірний,
Багатий, щедрий, вірний. (Вклоняється)
Щастя, радості цій господі,
Хто глядів мене ціле літо
Зимуватиме смачно і сито.
Кажуть, виріс я на городі
І у полі, на ниві, в саду,
А господаря не знайду.
- А скажіть мені, хто мене доглядав?
- А скажіть мені, хто мене викохав?
- Хто у спеку збирав,
У комори засипав?
Учні (разом). Це – хлібороб!

Учень. Він землю молоду, красиву
Тримає на своїх плечах.
У нього руки мозолясті,
У нього серце, як вогонь,
І сходить день у щасті
З його натруджених долонь.

Учениця. Чи є більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплескувать достаток!
У хлібі тім життя бере початок,
В нім сила нездоланних трударів.

Учень. Нехай же з року в рік,
Із роду в рід—
Не буде хліборобам переводу.
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж поки сонце ллє на землю світ!

Учень. Шануй же руки в мозолях
Вклонися мудрим і землистим,
Які щороку на полях
Пшеницю сіють золотисту.

Учень. Добрий врожай у просторах безмежних,
Праці віддячують щедрі поля…
Горда країна моя незалежна,
Вільна й свята українська земля!

Пісня «У нас на Вкраїні»
У нас на Вкраїні світлиці гостинні,
Родина дружна, завзята.
У нас на Вкраїні хати білостінні
Відчинені в будень і свята.

До нас приїзджайте,
Ласкаво Вас просимо!
На рушнику коровай вам підносимо,
Друзям хорошим, гостям дорогим.

Хліб, сіль, коровай
Наш як сонце ясний.
Хліб, сіль, коровай
Наш як сонце ясний!

Учень З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль –то гостинність і щирість. Нашу Вітчизну називають хлібним краєм. Для українського народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості.

Учень. Навесні посію, зерна в полі чистім,
Хай над ними світить сонце променисте,
На веселім вітрі зашумить колосся,
Стане золотою урожайна осінь.

Учень І зерно в комори річкою поллється,
А коли помолють, борошном назветься.
На заводі пекар хліб спече з любов'ю,
Скаже: «Любі діти, їжте на здоров'я!»
(Сценка «Хлібні вироби». На сцену виходять пекарі і тримають у руках випечений хліб)
Пекар1.
Білу хлібину нині я випік.
Пахне зі столу, сонечком світить.
Пекар2.
Люба родина хай порадіє –
Буде хлібина й рідній країні

Пекар1.
Імен багато має хліб,
Є гарні і незвичні –
(Діти по черзі вимовляють одну назву виробу.)
Рогалик, торт, батон, пиріг,
Я паска, паляниця.
Я – бакалійник Я калач,
Перепічка і піцца,
Я завиванець, я рогач,
Галушка, коржик, пляцок,
Я колобок, Ми пампушки,
Всі разом. Який смачний печем ми хліб на нашій Україні
Паляниця. Це все – хліб, вирощений на нашій рідній українській землі, під нашим теплим сонцем і политий запашними степовими росами та людським потом. Він дає силу і наснагу, робить дужими і стійкими в усіх труднощах.

Калач. Існує багато народних повір'їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом.

Паска. Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається людське життя.

Батон. Випікали хліб у суботу. І дивились — якщо хліб гарно вдається — то буде вдача цілий тиждень, глевкий — на сльози, підгорить — на смуток, потріскається — чекай новини.

Пиріг. Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина, і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин "на позику", бо позичати чиюсь наіменовану хлібину не можна — відведеш щастя від хати.

Колобок. По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім'ї. Тому пекти коровай просили людину добру і вмілу.

Перепічка. Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі.
(На сцені з’являються засівальники)

Засівальник. А тепер дозвольте посіяти пшеничне зерно в цій господі, воно поселить в серцях добро і ласку, ніжність і повагу до рідної землі.
(Засівальники говорять слова і засівають світлицю зерном)

Засівальники 1. Сієм щедро, сієм рясно,
Засівальники 2. Сієм радість, сієм щастя.
Засівальники 3. Засіваємо світлицю –
Хай росте овес, пшениця,
Хай шумить колосся в полі,
Хай цвіте щаслива доля.
Засівальники 4. Сієм, сієм зернята,
Щоб земля була багата,
З наших рук приймала ласку
На життєву щиру казку!
















Вчитель. А чи хто з вас куштував хліб від зайчика, принесений батьком з поля? (Так!) Звідки ж він береться?
Українська народна пісня "Ой на горі жито, сидить зайчик" (учні виконують пісню з рухами).

Пісня "Ой на горі жито, сидить зайчик" (Під музику вибігають зайчата)
Ой на горі жито, сидить зайчик
1. Ой на горі жито, сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик. Двічі.
2. Ой на горі просо, сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик. Двічі.
3. Ой на горі гречка, сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик. Двічі.

Зайчик
Їздив заєць до млина Понесли зайці гостинці
П'ять пудів змолов зерна Пташенятам і звірятам,
Цілу ніч у хатці тихо Хлопченяткам і дівчаткам.
Випікала хліб зайчиха. Аж хрумтять окрайчики –
Рано-вранці у хустинці Добрий хліб від зайчика.

Вчитель. Що то було радощів дітворі отримати такий дарунок від вуханчика. (Зайчики залишають свої хлібні дарунки)

Вчитель. А скільки склав народ прислів'їв про хліб, щоб пам'ятали люди, який він важливий у житті.
Прислів'я
1. Глибше орати – більше хліба мати.
2. Сій вчасно, вродить рясно.
3. Земля – матінка, а хліб – батечко.
4. Паляниця — хлібові сестриця.
5. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
6. Риба – вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.

Звучать церковні дзвони
Учень. Хліб не завжди був такий смачний і буденний…
Учень. Голод – таке страшне слово. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово.
Учень. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття.
Учень. У роки Великої Вітчизняної війни не тільки від куль, а й від голоду помирали люди.
Учень. Але тільки далі відходив фронт, враз люди бралися за хліб.
Учень. Він був з домішками трав, картопляних лушпайок, але все-таки хліб і хліб для живих.
Пісня «Окраєць хліба на столі»
(Діти під час музики демонструють фото колаж «Жертви голодомору»)

Окраєць хліба на столі.
Йому вклоняюсь, мов святині.
В нім запах теплої ріллі,
Поміж колось волошки сині.
Гостей шановних, дорогих
Ми хлібом-сіллю зустрічаєм.
благословляєм молодих
Весільним пишним короваєм.
Приспів
Запам’ятай людської мудрості слова:
В житті у нас усьому хліб є голова.
І обійди всю рідну землю в шир і глиб.
І не знайдеш нічого кращого як хліб.
Окраєць хліба на столі,
Що є дорожчого сьогодні?
В нім голос матері-землі,
Живий у памяті народній.
Збере всі крихти на полу
Бабуся у вечірню пору.
бо знає хлібові ціну
Ще із часів голодомору.
Приспів
Не розтовчи, не обмини,
як бачиш скибку під ногами.
Немає хлібові ціни,
не забувай про це з роками.

Вчитель. А ще був і страшний голодомор в Україні 33-го року. Скрізь, як говорив Шевченко, "село неначе погоріло, неначе люди подуріли". Від голоду помирали і дорослі, і діти, промовляючи своє останнє слово в житті – «хліб». Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки ж, скільки і саме життя.
І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи до кінця своїх днів не кине шматок хліба на землю, бо перед ними завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи.
Нехай в цю хвилину наш клас стане храмом пам'яті. Вшануймо хвилиною мовчання тих, хто став жертвами лихоліть, які випали на долю українського народу.
Музика «Хвилина мовчання, пам'ять голодомору»
Учень. Віддаймо дяку трударям, що виколосили хліб, вимолотили його, перемололи на борошно, рукам, які випекли оці смачні, рум'яні, схожі на сонце, паляниці.
Учень. В народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми». Тож вклонімося всій цій святині, щоб одвічно був хліб у кожній хаті, щоб не черствів. (Діти вклоняються.)
Учні:

Майстрами хліба і землі
Шаную скромний їх доробок,
Діла великі і малі.

Ось дар священний їх — хлібина
Лежить у мене на столі,
Неначе пісня голубина,
Неначе сонце на крилі.

Чи є ще більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплекувать достаток?
У хлібі тім життя бере початок,
В нім нездоланна сила трударів.

Нехай же з року в рік, із роду в рід
Не буде хліборобам переводу!
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж доки сонце ллє на землю світ!
Як пахнуть свіжі ще булки
Чи підрум’янена хлібина!..
Хліб не дається залюбки,
Над ним чиясь згиналась спина.

Я просто думаю собі,
Торкаючись земного плоду,
В якій натхненній боротьбі
Кується щастя для народу!

Є хліб у тебе на столі.
Подумай часом, не соромся.
Є люди, що достойні сонця.
А ти! Що ти даєш землі?

І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.

Молись до хліба, не кидай,
Хай хліб спасінням буде,
Бо не черствіє хліб святий,
Черствіють тільки люди.

В народі ж хліб, мов матір, поважають,
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди стрічають
З хлібиною в барвистих рушниках.

Так хай же щедро наливає соком
І колоситься золотистий сніп!
І хай же родить більше з кожним роком
Учні (разом). Його величність – годувальник Хліб!

Вчитель. Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця.
Учні. Пам'ятаймо завжди, що хліб – святий.
Вчитель. Шануймо його так, як шанували наші предки.
Пісня «Дай вам Боже в добрий час»
Дай нам, Боже, в добрий час,
Як у людей так і в нас,
І веселу годину,
Розвеселю родину:
Ой ну ну, ой ну ну,
Розвеселю родину.

В нас родина вся одна,
Україна дорога
Чи то войко , чи козак,
Чи гуцул, чи подоляк:
Ой так так, ой так так,
Чи гуцул, чи подоляк.

Дай нам, Боже, назавжди
рідну землю зберегти
А поки пісня ця жива
Буде наша вкраїна
Ой буде щаслива
Жите наша вкраїна

Вчитель. Гості наші дорогенькі!
Добра Вам бажаємо,
І за добрим звичаєм
Хлібом пригощаємо!
(Звучить музика, всі присутні смакують випічки. )






























































Вчитель: Соколова Н.В.

Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.

Схожі новини:
  • 17 грудня - день Варвари Великомучениці
  • 4 грудня - Введення, або "Третя Пречиста"
  • Школа професійної майстерності
  • В добрий день і в добрий час
  • Ми тебе пам'ятаєм, Тарасе!
  • МЕНЮ сайту

    Головна сторінка
    Акція "Маки пам'яті"
    Електронна версія "Майбуття"
    Журнал "Педагогічний вісник"
    Нам повідомляють
    Інформаційні повідомлення
    Вчимося жити разом (ВЖР)
    Всеукраїнський соціальний проект "КОЛОСОК"
    Творча скарбничка
    Науково-методичні праці працівників ХОІППО
    Бібліотечна справа
    Літні мовні табори
    Англійська мова
    Німецька мова
    Польська мова
    Астрономія
    Біологія
    Всесвітня історія
    Географія
    Дошкільна освіта
    Екологія
    Економіка
    Етика
    Інформатика (програмування) та ІКТ
    Історія України
    Креслення
    Математика
    Художньо-естетична освіта
    Здоров'язберігаючі технології
    Початкова освіта (1-4 кл)
    Правознавство
    Природознавство
    Психологія
    Педагогіка
    Російська мова
    Світова література
    Трудове навчання
    Українська мова та література
    Фізика
    Фізична культура
    Французька мова
    Хімія
    Художня культура
    Управління освітою
    Виховна робота
    Інклюзивна освіта, ПМПК (індивідуальне навчання)
    Тарас Шевченко - 200!

    Для збільшення розміру тексту натисніть одночасно кнопки "CTRL" та "+" на клавіатурі


    Панель керування

    Логін
    Пароль

    Календар

    «    Жовтень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031 

    Голосування


    Наша адреса:


    29027, м. Хмельницький
    вул. Озерна, 14,
    каб 101 (1 поврех)
    E-mail:
    hoippo@ukr.net
    visnykhm@i.ua
    majbuttya@gmail.com