    11.09.2021 р. Подільське Побужжя Хмельниччини. У юннатів розпочався новий навчальний рік і процес пізнання нового й цікавого.
Юні орнітологи гуртка юннатів Хмельницького ОЕНЦУМ та члени Подільського орнітологічного клубу «AVES», що багато років поспіль діють на базі Голосківського ліцею Меджибізької ОТГ, розпочали нинішній осінній сезон навчально-пізнавальних досліджень природи рідного краю, мандруючи долиною річки Південний Буг між селами Голосків та Русанівці. Два століття тому цими мальовничими краями шастали ватаги розбійників знаменитого подільського «народного месника» Устима Кармалюка (Карманюка), а місцеві селяни своїм потом і кров’ю зрошували цю землю, працюючи на ній та захищаючи її від ворожих навал.
На маршруті природничо-краєзнавчої екскурсії, довжина якого склала 8 км, юним дослідникам природи вдалось натрапити на 40 видів птахів, 5 - ссавців (живих, мертвих, сліди, нори), 2 - земноводних, 1 - плазунів, 1 - риб, 8 - метеликів, 3 - бабок, 2 - кобилочок та інші комахи. З цікавих місцевих видів птахів їм вдалось зустріти: канюка (2 ос.), боривітра звичайного (3 ос.), луня очеретяного (самку), яструба малого, боривітра звичайного (3 ос. у різних місцях), чепуру велику, жовну сиву, трав’янок чорноголових (3 ос.).
Спостерігали за міграцією щевриків лісових (проліт поодиноких птахів), ластівок сільських і берегових (кілька десятків), вівчариків-коваликів, плисок білих (по 1-2 ос.) та за тим, як різними деревонасадженнями кочували синиці великі й блакитні (по 1-4 ос.), синиці довгохвості (у зграйці понад 7 ос.), кропив’янки сірі, вівчарики-ковалики, поодинокі дрозди співочі і чорні, вільшанки.
Зустріли ще й досить багато, як для цієї осінньої пори, сорокопудів тернових (понад 10 ос.). А от серпокрилець чорний, який тримався з ластівками, але помітно вище них, мабуть вже останній цьогоріч, так, як всі його родичі вже давно відлетіли у теплі краї. Мабуть, що ще й 5 бджолоїдок, які годувались на полі неподалік Південного Бугу, теж уже останні ( нещодавно на цьому полі спостерігались їх зграї по 50-80 ос.). На цих же полях і стариці річки годувались сірі чаплі й чепури великі.
В балці, густо зарослій аличею, провідали лисячі нори. Вони тут вже понад 30 років, займають доволі величеньку територію і нараховують 10 нір (як свіжі, так і колишні). Неподалік на полі виявили сліди диких свиней (приходили до Бугу на водопій) та кілька десятків свіжих кротовин (кроти готуються до зими, збільшуючи мережу підземних ходів). На молодій аличі на висоті 50 см. знайшли гніздо миші маленької. Судячи зі стану гнізда, мишенята уже його покинули. А от із дупла старої верби було чути писк кажанів, які нетерпляче очікують там сутінок.
На маршруті зустрічали ще й метеликів: біланів (до 15 ос.), жовтюха Осьмака (3 ос.), сонцевика павичеве око (найчисельніший на маршруті, понад 20 ос.), щербатку с-біле (2 ос.), синявців, підсрібника Латонія (3 ос.), сонцевика адмірала (2 ос.), прочанка (1 ос.). На різних деревах і кущах (найбільше на клені ясенелистому) знаходили гілки із листям, знищеним гусінню білого американського метелика. Цьогоріч їх уже менше, ніж у попередні 2 роки.
Також виявили ще один новий (інвазійний), для наших країв вид, мінуючу міль, що живиться листям робінії (акації білої). Личинки цієї молі знаходься у листковій пластині і виїдають її всередині, залишаючи на листку білі плями різної форми.
Під час проходження вулицею Перемоги в селі Голосків юним натуралістам зустрілась червонокнижна бджола - філоскопа звичайна. Крім неї на маршруті зустрічали ще осу звичайну, шершня, бджіл медоносних і невеличких чорних бджілок - андрен, які зробили в землі своє гніздо.
Біля кринички, в самому центрі села, поспостерігали як у джерельній воді маленького озерця живуть невеличкі рибки - трьохголкова колючка, добре відома своїм батьківським піклуванням про потомство, що не характерне для прісноводних риб. На берегах вздовж річки траплялися жаби озерні, а із зелених насаджень чулися лункі крики квакші (райки деревної).
Не оминули увагою місцевих «патріархів» рослинного світу: відвідали осокір (обхват стовбура понад 470 см) та верби (обхват найбільшої понад 6 м), що й досі залишаються найстарішими деревами у цих краях. Шкода, що потужна липнева гроза відламала половину найстарішої і найбільшої верби, частково поламала гілля й на інших старих вербах у Голоскові.
Кидалося у вічі те, що по всьому маршруту зустрічались чужорідні (інвазійні) види рослин, які витісняють місцеві види - амброзія полинолиста, стенактис (злинка однорічна), золотушник канадський, нетреба звичайна, ехіноцистис, дикий виноград (поширені на берегах Південного Бугу) та інші.
Навчально-пізнавальний захід завершився змістовними результатами досліджень, масою неповторних вражень та гарним дитячим настроєм, адже така позакласна форма роботи педагога з дітьми забезпечує реалізацію завдань екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури і світогляду дітей та учнівської молоді закладів освіти в позаурочний час. Це ті зерна, які з часом проростуть у нову філософію життя - екологічну культуру і свідомість, формуючи екологічно грамотний кодекс поведінки людини як основу розвитку особистості, запоруку майбутнього суспільства. Сьогодення вимагає від освіти випускника з активною життєвою позицією, яка неможлива без екологічної відповідальності і мислення. Тому в гуртку юних орнітологів і забезпечується становлення екологічно компетентної особистості, бо ж, як стверджував В.О. Сухомлинський: «Природа - невичерпне джерело знань, емоцій, відчуттів. Це основа і запорука нашого життя... Ми виховуємо у своїх вихованців погляд на природу, як не народжене багатство, що передається з покоління в покоління. Цінність якого ні з якими іншими цінностями порівняти і зіставити не можна».
А попереду у юних дослідників природи рідного краю ще цілий навчальний рік, нові походи й екскурсії, можливості та цікаві перспективи пошукової і дослідницької роботи.
Володимир НОВАК, керівник гуртка юних орнітологів ХОЕНЦУМ та клубу «AVES», вчитель хімії Голосківського ліцею.
Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.
|
