Література на літо – традиційна рубрика, яку варто використовувати не лише для того, аби учні наперед ознайомилися з програмою наступного навчального року, а й для медіаграмотного розвитку дітей. І не тільки літературу. Підготували для вас новий випуск медіаграмотної розсилки від проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність». 📚 Історія. Знання з історії – основа, яка допомагає не піддаватися на вигадки ворожої пропаганди та маніпуляції історичними фактами, це справжня медіаграмотна зброя: 🔸 12 українських мультфільмів про козаків-переможців. 🔸 «Мальована історія незалежності України» – Брати Капранови. 🔸 Всесвітня історія. Ларрі Ґонік. Українською мовою видано три книги про періоди від Великого вибуху до Ренесансу. Із серії «Наука в коміксах».
📚 Література та ресурси з думкою про майбутнє: 🔸 Фентезі – один зі способів осмислення життя: подорожі в часі дають можливість відновити сили, відкритись новим ідеям, відволіктись від проблем у мріях про майбутній розвиток галактики. Наприклад, ця збірка для безкоштовного онлайн-читання містить твори про віртуальні світи, магію та супергероїв.
📚 Психологія. Людина, яка навчиться цінувати себе, зможе легко розпізнати маніпулятора. Є багато матеріалів для роботи педагогів із дитячою аудиторією. Пропонуємо літературу для самомотивації і саморозвитку наших учнів старших класів. 🔸 «Як приборкати гнів». Саманта Сновден – 50 вправ, які допоможуть заспокоїтись і обрати найліпшу стратегію поведінки. 🔸 «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях». Марк Лівін та Ілля Полудьонний пишуть про те, що ми відчуваємо щодня і пояснюють, як сприймати свої емоції. 🔸 Кортні Макавінта, Андреа Вандер Плюм. «Повага. Як діяти, коли зазіхають на твої особисті кордони». Ця книга – помічник з упевненості в собі: у своєму тілі, ролі у стосунках, спілкуванні з однолітками й старшими. 🔸 Галина Шабшай, Юхим Шабшай. Стресостійкість. Яскравий комікс про стрес та прийоми його подолання.
День захисту дітей в Україні, який щорічно відзначається 1 червня, встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім’ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям" та інших громадських організацій. За даними проекту DilovaMova.com, Міжнародний День захисту дітей - один з найстаріших міжнародних свят, відзначається в цей День. Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерації жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року і вперше його відсвяткували в 1950 році. Потім ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності. Сьогодні в Україні діти гинуть, втрачають своїх батьків, домівки, звичне життя й дитинство, яке вони мали ще три місяці тому. І виною всьому жорстока і безглузда війна, яку Росія веде проти України. Ми маємо усім суспільством згуртуватися для порятунку кожної української дитини, надання кожному нагальної різноманітної підтримки та допомоги, а по закінченню війни – психологічної реабілітації. Бо разом ми – сила! Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О.Сухомлинського на відзначення Міжнародного Дня захисту дітей підготовлено віртуальну виставку-презентацію «ДІТИ І ВІЙНА».
В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня. 24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури". Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності. 24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.
Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 вересня 2021 року № 1001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2021 року за № 1483/37105, на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 30 вересня 2021 року № 1048 «Про проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2021-2022 роках (5 клас)» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 23 травня 2022 року № 467) та з метою організації прозорого вибору закладами загальної середньої освіти підручників для 5 класу Нової української школи, що можуть видаватися за кошти державного бюджету: з 24 до 29 травня 2022 року заклади загальної середньої освіти здійснюють вибір підручників та передають результати вибору в електронній формі до органів управління освітою, функції яких здійснюють структурні підрозділи з питань освіти районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій, яким вони підпорядковані;
30 травня 2022 року органи управління освітою, функції яких здійснюють структурні підрозділи з питань освіти районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій, узагальнюють результати вибору, здійснені підпорядкованими їм закладами освіти, та надсилають узагальнені результати вибору до відповідного департаменту (управління) освіти і науки обласних державних адміністрацій у порядку встановленому законодавством.
Любі друзі, всі ви любите подорожувати, та це можна робити по-різному. Хтось полюбляє подорожувати потягом, хтось – пароплавом, хтось мандрує автомобілем, а дехто взагалі полюбляє ходити пішки. Та можна подорожувати читаючи! Бібліотека Кам’янець-Подільської ЗОШ №10 пропонує вам переглянути інформаційні довідки до Дня Європи, перейшовши за посиланням на онлайн-дошку Padlet https://padlet.com/potapovaolga353/9baz9meaz4obg197 . До речі, День Європи в Україні відзначається в третю суботу травня. А також здійснити віртуальний Book-Вояж «Подорож Європою з героями книг»
Перегортаючи сторінки книг, разом з їхніми героями ви опинитеся в іншій країні Європи, пірнете в невичерпне джерело духовної культури континенту. Щасливої мандрівки!
Завідувачка бібліотеки Кам’янець-Подільської ЗОШ №10 Ольга Потапова
Відзначення Дня Європи – важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави. Фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України в рамках відзначення 21 травня 2022 р. Дня Європи в Україні підготовлено віртуальний День інформації на тему «Європа підтримує українську культуру». Запрошуємо до перегляду актуальних матеріалів, що презентують заходи, проведені в європейських країнах, спрямовані на підтримку української культури в умовах війни Росії проти України.
У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками. День вишиванки – відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього українського народу. До відзначення Дня вишиванки долучився актив шкільної бібліотеки Кам’янець-Подільської ЗОШ №10 та презентує до вашої уваги народознавчу інформинку «Вишиванка – генетичний код нації».
Завідувачка бібліотеки Кам’янець-Подільської ЗОШ №10 Ольга Потапова
