Книга Сари Торнтон «33 митці у трьох актах» особлива для видавництва ArtHuss. Найкраща книга року про мистецтво за версією Guardian і Huffington Post. А на додачу ця книга надихнула ArtHuss на створення виставки-перфомансу «Невідомі», розмов з українськими митцями. Сподіваємося, вона надихне і вас, тож ділимося «33 митці у трьох актах» у вільному доступі. Книга поділяється на три «акти»: політика, спорідненість, ремесло. Сара Торнтон не нав’язливо розмовляє з 33 художниками, пише про їх життя і змушує їх подумати над своєю творчістю, завдяки чому розкривається їх психологія, ставлення до явищ дійсності. «33 у трьох актах» - це незабутня книжкова вистава людських душ і мистецтва.
26 квітня аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії України, до якої може призвести техногенна катастрофа. 1986 року в 1:23 на АЕС відбувся вибух. Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. У грудні 2016 року Генеральна асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до невиправних медичних, економічних, соціальних та гуманітарних наслідків. Біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись назад до страшного 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.
Своїм святом День книги по праву вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі й усі, хто причетний до книжкової справи. Його відзначають у 190 країнах світу. Вперше відсвяткували в 1996 р. в Каталонії (Іспанія), де уже понад 80 років існує традиція дарувати в день святого Георгія троянди і книжки тим, кого любиш.
У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. Троянди символізують кров, пролиту Георгієм у битві з драконом, а книги нагадують про дату 23 квітня. Адже саме цього дня померли Сервантес, Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський, народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Тож цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала Всесвітній день книги й авторського права. Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник. Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності. Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання.
Це нова порція корисного контенту для освітян від команди проєкту «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність». Ми зібрали добірку книг, які допоможуть збагатити ваші знання з медіаграмотності, сприятимуть розвитку критичного мислення в дорослих та дітей. Збережіть добірку, щоб не загубити.
📚 Дмитро Кулеба «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» – це справжній посібник із захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації. Орієнтуючись на приклади з України, інших країн, автор проаналізував, як відбувається війна за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ній перемогти. Книгу можна придбати за 1 грн. на сайті #книголав або читати безкоштовно у мобільному додатку Yakaboo;
📚 Пітер Померанцев «Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності» – ця книжка британського журналіста і письменника про найновіші виклики демократії, про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, про інформаційні війни, ботів, тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. Безкоштовно в додатку Yakaboo.
📚 Оксана Мороз «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців» – ця книжка про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони – провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Безкоштовно у додатку Yakaboo.
📚 «Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві» – ця книга є результатом однойменного проєкту, у ній розглядаються теми цензури, пропаганди, свободи слова, фейкових новин, інформаційної війни, критичного аналізу медіаповідомлень тощо. Книга є у вільному доступі.
📚 Катя Сіль «Ніта. Ховайтесь, фейки світу» – книга з медіаграмотності для дітей віком 5-10 років від Міністерства культури та інформаційної політики України та Інституту книги, покликана не тільки розвивати критичне мислення у дитячої аудиторії, а й привернути увагу батьків до теми медіаосвіти.
📚 «Фабрика новин» – комікс від ГО Інтерньюз-Україна. Чи впливає недобросовісне медіавиробництво на життя суспільства? Мешканці міста, де фабрикою новин керує всемогутній містер Фейк, відчули це на собі. Чи вдасться їм повернути місто на шлях медіаграмотності та критичного мислення?
У наш зовсім нелегкий час дуже важко бути оптимістом та шукати позитив у чомусь. Але вірити в краще потрібно, і не тільки вірити, але й вносити самому щось хороше та веселе в наше повсякденне життя, як це й зробили вихованці бібліотечного гуртка «Юні книголюби» Кам’янець-Подільської ЗОШ №10, розпочавши челендж на читання гумористичного твору «На гостину до Грицька Бойка». Можна сміливо сказати, що Грицько Бойко – улюблений поет українських школярів. Веселі й жартівливі, повчальні й іронічні вірші класика української літератури навчали не одне покоління. Навчають і нині. Діти залюбки їх читають та декламують. Запрошують і вас долучитися до челенджу та зарядитися позитивом!
День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно указу Президента України «Про День довкілля». Свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, оскільки цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором і ідеологом всесвітнього Дня довкілля. В 2022 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 16 квітня. Головна мета свята – підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища. Щорічно громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань. Долучитися до дня довкілля просто, іноді достатньо і невеликого кроку, що матиме великий вплив на стан довкілля. Чистота нашої землі – у наших руках! Зберегти красу природи, сприяти її оновленню – завдання кожної людини.
Міністерство освіти і науки України повідомляє, що 20 тисяч українських шкіл отримали книгу про рівність і різноманіття «Світ без меж», яка нагадує читачам, що кожна людина – гідна поваги особистість, а не носій діагнозу. «Світ без меж» описує стани інвалідності і асистивні засоби, якими люди користуються. Також у виданні пояснюється, як розповідати дітям про правила толерантної мови, та формувати в них гідне ставлення до людської унікальності. Авторка видання Анастасія Степула – засновниця громадського об’єднання «Happy Today», що займається просвітницькою діяльністю на тему аутизму. Ілюстрації створила Катерина Покладова. Книга стане провідником у світ різноманіття для дітей, а також помічником для дорослих, які іноді ніяковіють від дитячих запитань. За словами авторки, книжку написано таким чином, щоб діалог дитини з дорослим був на рівних. «Дуже важливо поважати питання дітей, які виникатимуть чи не на кожному етапі прочитання книги. Вони можуть здаватися дивними, наївними. Але на них потрібно відповідати, постійно відправляючи дитину до емпатії. Пояснювати, весь час тримаючи в голові вектор на рівність – ми всі рівні і поважливе ставлення до кожного є єдиним можливим», – розповіла Анастасія Степула. Видання «Світ без меж» створене за ініціативи першої леді Олени Зеленської та громадської організації «Безбар’єрність». Вихід книги став можливим завдяки підтримці Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. «Хтось читає очима, хтось – пальцями. Хтось ходить, бігає, танцює ніжками, хтось – на кріслі колісному. Дитині варто пояснити – це тому, що люди різні. І якраз в цьому цінність кожного з нас. Я переконана, що “Світ без меж” із цим завданням впорається», – зазначила Олена Зеленська.
