Сьогодні з вами, на свято завітаємо Де про славу козацьку згадаємо. Аби не забути захисників й історію роду, Аби бути гідними свого народу! Традиція вшановувати захисників Батьківщини зародилась ще у минулому столітті. Цей день обрали невипадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист. В рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи" для молодших школярів вихованцями гуртка "Юні книголюби" Кам`янець-Подільського ліцею «10 був проведений інтерактивний патріотичний захід "Козацьку справу в Україні продовжують захисники віднині". Здобувачі освіти знайомилися з традиціями, звичаями українського козацтва, згадали героїв попередніх поколінь, вшанували полеглих, які здобували та відстоювали свободу й незалежність України. Демонстуючи свою кмітливість, спритність та розум, пройшлися п'ятьма напрямками, інтерактивної частини заходу. Сканували QR – коди та складали онлайн-пазли. Пройшли тест від захисників та розгадали козацький кросворд, де показали свої знання про козаків і Україну. Складали патріотичний сенкан та вставляли пропущені слова в піснях й співали їх разом із зірками. Писали листи вдячності та побажання нашим захисникам, які зараз боронять нашу Батьківщину від ворога, бажаючи їм якнайшвидшого поверненя додому живими та здоровими. Пам`ятаймо! Україна – наш спільний дім! Наші захисники борються за нашу свободу, незалежність та мир в Україні! СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Завідувачка бібліотеки Кам'янець-Подільського ліцею №10 Ольга ПОТАПОВА
Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек «У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи». "Людина була й завжди залишиться сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватись для її прилучення до багатств духовної культури ", – сказав великий педагог В.О.Сухомлинський. Він вважав, що в природі вічне джерело дитячого розуму. Саме тому учні 3-Б класу Кам'янець-Подільського ліцею №10, завершуючи тему з літературного читання "Золоті зернята усної народної творчості", завітали на бібліотечний урок. Під голубим небом у теплі деньки бабиного літа діти спілкувалися на свіжому повітрі. Закріпили знання про духовну скарбницю поколінь, відповідали на запитання вікторини, відгадували загадки, зачитували прислів'я, скоромовки, лічилки. Розширили свої знання про осінь, поспостерігали за зміною природи восени, зібрали опалі листочки та сплели осінні віночки.
"З листя золотого ми вінки сплітали, Листок до листочка гарно добирали".
Відпочили, поспілкувалися, зарядилися позитивним настроєм та щирими посмішками!!!
Завідувачка бібліотеки Кам'янець-Подільського ліцею №10 Ольга ПОТАПОВА
Сковорода – автор багатьох афоризмів і цитат, відомих нам ще зі школи. Його глибокі погляди та мудрі поради не втрачають своєї актуальності навіть крізь століття. До 300-річчя від дня народження українського генія пропонуємо відеоролик крилатих висловів та цитат Григорія Сковороди про щастя, любов і правила життя, що варто пам’ятати.
Великі люди – від землі, з народного кореня. Це – геніальні особистості, генії, що латиною означає «дух». У давньоримській міфології дух – покровитель, пізніше – добрий дух. А з часом – людина, якій притаманна в найвищій мірі обдарованість або талант. Біографію Григорія Савича Сковороди, буквально, складають самі цікаві факти. Щоправда, якщо говорити з наукової точки зору, точної дати народження письменника встановити дослідникам так і не вдалося. Хоча озвучують 3 грудня 1722 року, та стверджувати з повною упевненістю, що це саме та славнозвісна дата, коли український народ отримав великого мислителя, філософа, письменника, музиканта та мандрівника, не можна. Річ у тому, що вона була встановлена аж за дві сотні років опісля. Єдиним джерелом, що може це підтвердити, є лист Г. Сковороди до друга, Михайла Ковалинського, у якому він розповідає про те, як відбувалося святкування його дня народження. Такі непересічні постаті як Сковорода знаменують собою історію краю та нації. «Отож, без мандрівного філософа, байкаря, поета й перекладача Григорія Савича Сковороди нема ні славетних Чорнух, ні Полтавщини, ні України взагалі. Та не тільки полтавське село виплекало генія, а й він визначив долю своєї батьківщини» («Наш першорозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті». Стадниченко В., Шудря М.). Образ Григорія Сковороди оточений переказами та легендами, які з вуст в уста передавалися десятками років. За словами його сучасників, він завжди мав при собі Біблію, записники з творами та думками, а також сопілку (флейту). Мандруючи, він спинявся у добрих людей, які приймали його не за гроші, а для того, щоби послухати. Він розповідав про інші міста та країни, про слово Боже та про науку, а ще по-дружньому підказував та давав практичні поради для життя.
Шкільна бібліотека НВК м. Славути презентує буктрейлер за книгою "Оскар" Людмили Охріменко. Щиро запрошуємо до перегляду відео та прочитання нереально крутого, найкращого роману на воєнну тематику 2021 року, який отримав спеціальну відзнаку міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова".
День українського козацтва щорічно відзначається 14 жовтня згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99. Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи - український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців. У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців. Козацтво зіграло важливу роль в утворенні української державності та національної ідеї в суспільстві. Воно дозволило вижити українському в умовах відсутності власної держави та за часів тотального знищення всього самобутнього. Козаками ставали вільні люди, які прагнули захищати Батьківщину від ворогів. Враховуючи історичне значення та вагомий внесок у сучасну боротьбу за незалежність, у 1999 році Указом Президента в Україні запровадили День українського козацтва, який відзначається у день Покрови Пресвятої Богородиці. Козацтво як явище являється феноменом для усього світу, що немає аналогів та навіть подібних за змістом фактів. Залишки орди очолювані польськими керівниками, що змогли перетворити звичайних селян у сильне військо, домоглися утворення власної держави, та навіть створити першу конституцію у світі! Для більш ознайомлення з темою козаччини пропонуємо вам Сайт про Козаків та їх історію. Режим доступу https://kozaku.in.ua/
У сучасному світі людина все далі відходить від природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами, комп'ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з нами живуть вірні друзі - тварини. Вони відданими очима дивляться на нас, очікуючи уваги й любові. В рамках проведення заходів до Всесвітнього дня захисту тварин здобувачі освіти 3-Б класу Кам'янець-Подільського ліцею №10 здійснили подорож до екологічного відділу ПНВО "Читай, вивчай, досліджуй природу рідного краю". Читали цікаві історії про тварин. Вчилися любові, співчуттю та милосердю. Пізнавали природу рідного краю. Адже, з любов'ю до братів наших менших в душу приходить повага до іншого життя.
Завідувачка бібліотеки Кам’янець-Подільського ліцею №10 Ольга Потапова
