Сценарій свята
«Мій рушник – мій оберіг»
Вчитель початкових класів
вищої категорії
Ткачук Г.В.
2017р.
Мета: ознайомити дітей з рушником, як оберегом, з різними його функціями, символічним значенням, традиціями, звичаями, обрядами, пов’язаними з рушником; виховувати почуття любові до батьків, до українського народу, його минулого та бажання зробити майбутнє кращим.
(Звучить «Пісня про рушник». Діти заходять до зали)
Всі діти в українських вишиванках. На столі коровай на вишитому рушнику.
Епіграф:
"Хто зберіг любов до краю
І не зрікся роду,
Тільки той віддав всю душу,
Все, що зміг, народу".
На дошці:
1)"Хата без рушників, що родина без дітей".
2) " І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов".
Учитель:
Сьогодні ми проводимо свято Рушника. Для цього ми представили обереги наших родин. Хочу нагадати слова Василя Скуратівського: " Маючи такі обереги, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію й родовідну пам'ять..."
1 уч. Висить рушник у хаті на кілочку
Калина червоніє на столі
А біля неї – житні колосочки
Мов пустотливі братики малі.
2 уч. Це все моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку й сина
Благословляє мати на добро.
3 уч. Із червоної нитки і білого льону
Як до рідної пісні усяк у нас звик
В будний день і на свята,
В Карпатах, за Доном
Наш народ давно вигадав диво-рушник.
4 уч. У нас сьогодні в школі свято!
Милують очі диво-рушники
Дитячий спів лунатиме у залі
Як добре, що є звичаї такі.
5 уч. Я вишитий рушник тримаю,
на нім, історія моя.
Мій рідний ти, Подільський краю,
благословенная Земля.
6 уч.
Рушник розстелимо з тобою,
на нім наш Буг - свята ріка.
Скелясті схили над водою,
стоять рахуючи віка.
7 уч.
Рушник розстелимо в дорогу,
Усім хто з дому вируша.
Щоб ви, забули про тривогу,
в дорозі Бог вас вберіга.
8 уч.
Рушник розстелим на порозі,
хто в край Подільський за віта.
Щоб ще приїхать були в змозі,
Подільський край, на вас чека.
9 уч.
Рушник розстелим, як дві долі,
як лебедині два крила.
На нім наш хліб, що виріс в полі,
на нім Земля, твоя й моя...
10 уч. Гостей годиться хлібом - сіллю зустрічати
Привітним гожим словом вшанувати
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові
Про цей рушник сьогодні йтиме мова.
Танок виконують дівчатка.
11 уч. Мій народ якось вигадав
Український рушник.
Щоб і хата була - красивішою,
Щоб і доля була — прихильнішою,
Щоб весілля було — та й вінчальнішим,
Щоб зажинки були величальніші.
12 уч. Рушник... Як багато означає це слово! Український рушник! На ньому вишита доля мого народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе. Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті.
13 уч. Погляньте на рушники. Який колір переважає на узорах?
- Найчастіше - чорний і червоний. У кожного кольору своя історія.
- Червоний колір - це колір калини, щастя, ясного сонечка.
-А чорний колір - це колір землі нашої родючої, а інколи і смутку.
14 уч. Ой різними та нитками
Мережані рушники …
На них лягли, простяглися
Наші думи та гадки.
Скільки себе пам'ятаю,
Завжди світили мені
Вікна в задумі розмаю
І рушники на столі.
Щоб лихо тебе минало,
Щастя огортало,
Щоби мале твоє серце
Та й смутку не знало.
15 учень:
Стверджують, що саме слово "рушник" походить від слова "рушати". Мати, проводжаючи сина в дорогу, в армію, замотувала хлібину у рушник, промовляла : "Рушай щасливо, хай благословить тебе Бог!"
16 уч. Той рушник, вишитий руками матері, оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки, кликав з далеких доріг до отчого порогу.
Мама:
Ой прийми, синочку, рушничок від мене.
Від зла, від спокуси, хай береже тебе,
Його вишивала різними нитками,
Стиха поливала дрібними сльозами.
І у цьому рушничку всі мої старання,
На тебе мій сину усі сподівання,
Ой іди, синочку, та скоро вертайся,
Дарунка від мами, сину, не цурайся,
Пісня: "Рушники - рушники".
Учитель:
Рушник на стіні... Не було жодної хати в Україні, де не палахкотіли б вишиті узорами рушники. Недаремно склав народ такі прислів'я: "Хата без рушників, що родина - без дітей", "Рушник на кілочку - хата у віночку".
Рушники служили не лише прикрасою для життя, їх вішали над дверима, над вікнами, щоб ніяке зло не проникло до хати - вони були оберегами.
Учитель:
- А які бувають рушники?
- Рушники необхідні були:
• На обрядах: на родинах, на хрестинах, на весіллі, на похоронах;
• Рушники були звичаєві: коли закладали нову хату, коли зводили стіни й сволок;
• Рушник мав назву: уповивач, кілковий, обрус, завивач, рушник долі.
Учитель:
- І про ці рушники вам зараз розкажуть діти.
Учень
- По всій Україні поширений звичай накривати рушником або хустиною хліб на столі.
- Рушником накривали діжу після випікання хліба і ставили під образом на покуті.
- Гарно оздобленими рушниками накривають кошики з паскою чи яблуками, коли несуть святити в церкву.
Учень
- Використовують рушник і в обряді під час будівництва хати. У деяких районах України сволок піднімали на рушниках, а потім ці рушники дарували майстрам. Коли стіни вже зведені, вгорі в кутку вішали образ, а на ньому - рушник.
Учень
- Не обходились без рушника і в хліборобських обрядах. В перший день огляду озимини йшли в поле гуртом: попереду йшов батько і ніс на рушнику хліб – сіль, мати несла різне частування, накрите рушником. На зеленому полі стелили рушник а на нього клали їжу, пригощались. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив.
- Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом – сіллю на рушнику, а ті вдягали на нього обжинковий вінок.
І дівчинка: (Це рушничок долі). Приходила людина в життя, і зустрічали її рушником. Мати готувала ще до народження дитини рушник долі. Для хлопчика вишивала на ньому дубові листочки, щоб сильним і мужнім був син, а для дівчини - калину, щоб гарна була, як калина. Цей рушничок після народження клала мати під подушку дитині. З ним несли дитину хрестити, на ньому благословляла мати сина чи доньку на одруження. Цей рушник берегли все життя.
II дівчинка: ( Це рушник-завивач). До породіллі приходили з рушниками, у які загортали хліб та солодощі, щоб життя новонародженого було солодким. Розв'язували рушник і промовляли:
Радуйся, земле, радій, родино
Радуйся з нами, нова дитино,
В тебе доволі і ласки, і дива,
Хай не цурається доля щаслива.
III дівчинка: (Це рушничок уповивач). Цей рушник готувала мати до народження дитини. Вибілювала його, прала багато разів, щоб він був м'яким. Коли вповивали дитину, промовляли:
Вповиваю тебе сину
В рушничок біленький
Щоб виростав ти великий
Був все здоровенький.
Дівчинка
Додому вертайся скоренько-скоренько,
Бо болить у мене за тобою серденько,
Я буду за тебе та й Бога молити,
Щоб могла щаслива ще тебе зустріти.
IV Дівчинка: (Це рушник-утирач). Підростала дитина, а мамині руки вишивали їй рушник-утирач. На ньому квіти, дерево з пташками і слова "Доброго ранку" або "Доброго здоров'я".
Цей рушник висів на кілочку біля дверей. Подавала мати рушник і промовляла: "Утирайся, мій синочок, в рушничок біленький, та будь же з ним щодниноньки, добрий, веселенький".
V Дівчинка: Це рушник- обрус. А у свята застеляла мама білим обрусом стіл і клала на нього пахучу паляницю. І світлиця ставала від того ще осяйнішою і веселішою.
VI Дівчинка:
Рідний обрусе, пряла тебе матуся
Пряла і ткала, білила.
Стелила на скриню святу білизну,
В селянську хатину вселялася сила
І пісня зливала гіркінь полину.
Учитель :
Слово "Рушничок" і "Мати" завжди йдуть разом. Я зараз вам, діти, розповім легенду про те, як мати рушничком стала.
...Було це дуже давно. Жила собі в одному селі мати, і мала вона трьох синів-красенів. На все були здібні хлопці, одне лише не вміли - вишивати, як їх мати. Сядуть було біля неї та й кажуть: "Ви, матусю, шийте-вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжуються у ваших руках квіти та птахи". Горнулась мати до синів і такі слова їм мудрі говорила: "Долю я вам вигаптую, а пам'ять про себе в рушничках залишу, тож бережіть їх". Багато рушників вишила за своє життя мати і всі між синами розділила. А даруючи говорила: "Сини мої, мої голуби! Пам'ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не поїхали, куди б не йшли, а рушник у дорогу беріть. Хліб в нього загортайте та інших пригощайте. Хліб на рушникові життя величає, здоров'я береже".
Померла мати, а її слова і пам'ять про неї в рушничках залишилась і передаються з покоління в покоління. З тих пір існує звичай, пов'язаний з цими рушниками.
Пісня «Ми своїми вправними руками».
Вчитель:.
Погляньте на розмаїття фарб, яке оселилось сьогодні у нашій залі!
Уявімо собі руки і обличчя тих людей, які вишивали, творили ці неповторні малюнки! І, мабуть, кожний знаходив у тому чи іншому рушникові близьке його душі і серцю. Він нагадував людині про якісь події її життя. Кожний рушник може розповісти про місцевість, де жили чи живуть їх творці.
Ми маємо змогу порівняти рушники, причому дуже давні і з різних областей України. Талановиті мійстрині - Ганна Іванівна Верес, Ганна Василівна Василашук - лауреати Державної премії ім.Шевченка. В чому секрет їх успіху? В їх працелюбності, в любові до рідної землі, глибокому розумінні народного мистецтва і використанні його скарбів, в його творчості.
1 учень:
Хай сторона моя багата,
Красива квітами й людьми,
Найкраща в світі рідна хата
Під ясеновими крильми.
2 уч.
У ній тепло і очі мами,
І доброта її руки,
А над смутними образами
Горять барвисті рушники.
3 учень:
Тут батьків труд і труд матусі,
Поліття чесне та рясне,
А хліб домашній на обрусі,
Неначе сонце весняне.
Танець «Рушничок, рушничок»
Вчитель:
Розповіли ми сьогодні багато. Але неможливо збагнути до кінця душу народу, її багатство.
А на прощання хочеться сказати:
Учениця
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату –
То обереги від біди.
Шануйте ті, що дала мати,
Готуйте дітям з чистої роси.
Щоб легко їм в житті здолати
Похмурі та скрутні часи.
Ми своїми вправними руками
Вишиваєм рушничок для мами.
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові.
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Синя квітка – птиці прилітають,
А червона – квіти зацвітають.
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Листя вишиваєм зеленаве,
Сонце вишиваємо ласкаве.
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.
|
