Формування національної свідомості молодших школярів засобами мистецтва.
Сьогодні, коли Україна є незалежною державою, відроджується історична пам'ять її народу, культура, мистецтво, мова, відповідно відроджується національна система виховання. Лише правильно організована, вона може сформувати повноцінну, національно-свідому особистість громадянина України.
Особливого значення тут набувають культура, мистецтво, власне все те, що духовно звеличує людину. Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього , внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «пропорційність», «довершеність» та самосвідомість і патріотизм.
Надзвичайно велика роль у вихованні справжніх патріотів належить школі. Шкільне виховання справді спрямоване на те, щоб сформувати дитину свідомим українцем. Починаючи з молодого віку, дітям прищеплюється любов до рідної мови, культури, природи, малої і великої батьківщини. Період шкільного віку характеризується тим, що дитина неусвідомлено, але міцно засвоює погляди, оцінки, манери поведінки оточуючих її людей, формуються моральні риси характеру, поведінкові стереотипи , закладаються основи для формування патріотичної свідомості.
Відродження української нації у школі, зокрема на уроках образотворчого мистецтва відбувається за допомогою національного та патріотичного виховання молодого покоління. Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю .
Так склалося в історії людства, що кожен народ від покоління до покоління передає свою шану й любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого й збереження традицій, свій життєвий досвід, пізнання секретів майстерності й розуміння краси. Саме так створюється історія матеріальної та духовної культури нації, народу, формується його самосвідомість і патріотизм.
Головною метою національного виховання, формування громадянської свідомості на сучасному етапі є передача молодому поколінню багатств духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України. Це і любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні. Патріотичні почуття дітей молодшого шкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення, яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Пізнання родоводу, сім'ї, села, краю, держави починається вже з раннього дитинства і продовжується у шкільному віці.
«Світ дитини» — це насамперед природа, яка оточує її в дитинстві, піклування матері і батька, казка, пісня. Спогади про цей світ накладаються на все наступне життя, надають емоційного забарвлення усім прагненням, помислам, поривам. Азбука патріотичного виховання полягає у тому, щоб утвердити в людській душі багате, яскраве, незабутнє дитинство, закарбувати в ньому ці образи, які хвилювали б усе життя.
Виховання людини триває майже все життя, але особливе значення воно має у період її росту й розвитку. Виховний вплив мистецтва на особистість починається з раннього віку. Любов до рідного народу, героїзм, любов до добра і ненависть до зла, виникають у свідомості ще зовсім маленької дитини під впливом перших казок, пісень, малюнків. Мистецтво вчить людину правильно розуміти високі і прекрасні почуття, необхідні людині.Твори мистецтва є одним, із найважливіших засобів впливу на формування культури особистості, її освітнього рівня, загального інтелектуального розвитку особистості.
Позитивною особливістю національного мистецтва є залучення учнів до прекрасного через різноманітні форми, які органічно вплітаються в повсякденне життя, побут, одяг, житло родини – розмальовані декоративні тарілки, різьблені з дерева речі, художні вироби з глини, прикраси одягу, різні види тканини. Правильно роблять ті батьки, які у спадок своїм дітям передають знання, вміння і навички з художньої обробки дерева, скла і металу, вишивки. Завдяки народно-декоративному мистецтву здійснюється зв'язок поколінь. Сьогодні, коли відбувається повернення до джерел української культури, етнографічного багатства народу, стає очевидна необхідність прилучення дитини до цієї спадщини. Розуміння мистецтва як особистісної цінності формується внаслідок наполегливої, систематичної роботи з дітьми.
Освітня галузь «Мистецтво» у початковій школі – одна з ланок неперервної мистецької освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту,створює базу для успішного опанування учнями художніх компетенцій основної школи.
У додатку до наказу МОНУ від 16.06.2015 р. №641«Методичні рекомендації
щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» надаються методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Головним завданням курсу «Образотворче мистецтво» є формування у молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської свідомості. Пропонується проводити конкурси дитячої зображувальної творчості «Слава українським військовим», «У світі немає кращої країни, ніж Україна» та ін. Для ефективного формування національного виховання учнів початкових класів є: сприйняття учнями знань про українську культуру; застосування вчителем на уроках народознавства та у позаурочний час емоційно-естетичного фону; створення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями, усвідомлення знань про національну українську культуру, орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та в школі. Пропонується практикувати проведення виховних годин у формі: зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії. Доцільно впровадити виховні проекти: «Рідний край, де ми, живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». Проводити тематичні виховні години, бесіди за темами: «Славетні українці», « Козацькому роду немає переводу» і ін. Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків воїнам АТО. Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.
Навчальна програма «Образотворче мистецтво» реалізує вимоги освітньої галузі «Мистецтво» (змістовна лінія «Образотворче мистецтво»)
Державного стандарту початкової загальної освіти та гармонійно поєднує
навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її естетично-мистецькою,зображально-моторною і творчо - діяльнісною складовими.
Провідною формою організації навчальної діяльності в школі є урок.
Програмою з образотворчого мистецтва пропонуються теми, які знайомлять дітей із українським національно – декоративним мистецтвом, народними промислами, з картинами українських художників.
Уроки образотворчого мистецтва з тем, які висвітлюють побут: уроки декоративно - прикладного мистецтва, уроки малювання пейзажів рідного краю, предметів побуту сприяють формуванню національної свідомості молодших школярів.
На своїх уроках я систематично знайомлю дітей з творами українського образотворчого мистецтва. Через живопис до дітей надходить розуміння того, що вони живуть в країні, не пишатись якою – неможливо. Нам є що захищати, ким пишатися, на кого рівнятися.
Ці уроки допомагають дитині увійти у світ творчості і краси, долучитися до скарбів української культури, плідно сприяють розвитку її емоційно-чуттєвої сфери, поглиблюють знання, і головне - виховують потребу у збереженні та примноженні духовного та матеріального багатства нашого народу. Пізнаючи місцеві традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка, писанкарство), діти поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену у художню і предметну творчость своєрідність українського народу.
Таким чином, образотворче мистецтво відіграє певну роль у формуванні патріотичного виховання як учня, так і вчителя. Любов до рідного села , гордість за свою країну має значення у розвитку дитини. Без любові до Батьківщини і до її історії та культури неможливо виховати громадянина і патріота своєї держави, сформувати у дітей відчуття власної гідності. Виховання патріотизму,формування національної свідомості – одне з головних завдань уроків образотворчого мистецтва. Цьому сприяють уроки які спрямовані на ознайомлення з побутом, історією та культурою народу; уроки декоративно-прикладного народного мистецтва; уроки малювання з натури пейзажів рідного краю, предметів побуту свого регіону; розмови з учнями про рідний край, його природу, про українських художників. На уроці діти мають відчути, що вони є частиною народу великої і багатої країни, що вони – громадяни України, українці. Провідна роль у вихованні в учнів любові до рідного краю відводиться перш за все вчителю. Тому дуже важливий його особистий приклад, а саме ставлення до культурно-історичному спадщини. В нашій школі створений прекрасний музей . Учні мають змогу відвідувати його та знайомитись з історією свого села та його традиціями. Водночас у дітей розширюються знання про характерні особливості рідного краю .
Патріотичне виховання - це тоненька ниточка, якою я прошиваю уроки образотворчого мистецтва.Вивчаючи тему«В гостях у художників: пейзажиста, анімаліста, портретиста, майстра натюрморту.» (3кл.) на уроках звертаю увагу на те, яка щедра та багата наша Україна на врожай, згадуєм про відомих діячів нашої країни. При вивченні теми «Образ рідного краю в мистецтві» (4кл.) звертаю увагу на неповторні ,яскраві куточки України.
Особливо велику силу емоційного сприйняття мають література, музика, живопис, різні види творчої діяльності. Тож у процесі уроку я використовую репродукції видатних українських художників, фотографії; народну музику та твори українських композиторів, яскраві приклади вірності Батьківщині. При виборі методів навчання обов'язково враховую функції змісту предмета, дидактичні методи навчання, пізнавальні можливості учнів, місце даного уроку у системі уроків.
Сучасний якісний та ефективний урок – це урок добре підготовлений відповідно до поставленої мети й наявних можливостей.
В ході організації практичної діяльності учнів я використовую основний дидактичний принцип – принцип наочності навчання:
- Педагогічний малюнок – показ вчителем самого процесу виконання малюнка будь-якою технікою, пояснення того чи іншого прийому роботи, конструктивної побудови предмету тощо. Виконується пед. малюнок крейдою на дошці або на великих аркушах паперу аквареллю чи гуашшю.
- Схематичні малюнки і таблиці – на яких показані основні етапи виконання малюнка та інші методичні вказівки. Їх використовують при поясненні законів перспективи, понять “холодні” та “теплі” кольори тощо. Таблиці можуть заміняти пед. малюнок, це економить час учнів.
- Екранні наочні посібники – використання показу послідовності виконання роботи. Екранні посібники можна зупиняти, розглядаючи той чи інший кадр декілька разів, що дає можливість детально проаналізувати та охарактеризувати зображене.
Сьогодні впровадження ІКТ у навчальний процес є невід’ємною частиною сучасного уроку. Загальновизнано, що використання комп’ютерних технологій в освіті неминуче, оскільки істотно підвищується ефективність навчання, якість знань і умінь учнів. Використання мультимедійних презентацій на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь - якому етапі уроку. При виконанні окремих творчих завдань я користуюся растровими програмами типу Corel PhotoPaint та Painter.
На даний час мною створена низка комп`ютерних презентацій до різних тем програмового матеріалу: «У майстернях скульптора, архітектора і народних майстрів.» ( 3кл.), «Художній образ у декоративно-прикладному мистецтві, архітектурі та дизайні» (4 кл.), «В гостях у художників: пейзажиста, анімаліста, портретиста, майстра натюрморту.» (3кл.), «Образ рідного краю в мистецтві» (4кл.) та ін.
Я вважаю, що урок образотворчого мистецтва має стати у ряд тих шкільних предметів, які духовно збагачують особистість учня і формують його свідомість на національному ґрунті. І тому кожен наш урок стає для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного, нового, незбагненного. Образне, кольорове сприйняття світу, яке я відкриваю своїм вихованцям, змушує працювати їхню фантазію, уяву, розвиває просторове мислення, розумові та пізнавальні здібності. На своїх уроках я намагаюсь виховувати у дітей естетичні смаки. Завдання педагога – розбудити в кожній дитині прекрасне, добре, гарне засобами доброї і прекрасної музики, яка зможе налаштувати не тільки окремого учня, а й весь клас на певну хвилю, примусити прислухатися до своїх власних хвилювань і почуттів, навчитися осмислювати їх. Музичний супровід створює особливий художній світ – світ високих почуттів, високого емоційного напруження, допомагає створити творчу атмосферу під час малювання. На уроках я використовую фрагменти пісень «Українка я маленька» , «Діти України » , «Україна-це ти» , «Україно, ми твоя надія» та інші.
Для того, щоб учні краще запам’ятали і не плутали терміни, що записують до «Словничка художника», створюються певні асоціації. Для цього використовуються на уроках різноманітні ребуси, кросворди. До речі, учні із задоволенням складають їх самостійно.
Отже, образотворче мистецтво – один із засобів творчого розвитку учнів. Практика показує, що діти виявляють великий інтерес до творів народного мистецтва і створюють неповторні роботи.
Національна система виховання на уроках образотворчого мистецтва створює всі умови для того, щоб розкривалися природні задатки, формувалися нахили, здібності, вироблялося творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізовувався її творчий потенціал. Вона є складовою і невід'ємною частиною життєдіяльності, життєтворчості рідного народу. Якщо ми хочемо виховати молоде покоління в українському національному дусі, необхідно дотримуватися ряду педагогічних умов. Серед них такі:
доступність дитячому сприйманню дібраного матеріалу;
сприятливий мікроклімат спілкування між педагогами і дітьми на уроках і поза ними;
доступність, педагогічна доцільність пропонованих завдань;
варіативність прийомів і форм організації діяльності дітей;
використання новітніх навчально-виховних технологій.
Таким чином, образотворче мистецтво відіграє певну роль у формуванні патріотичного виховання як учня так і вчителя, виховуються почуття любові до рідного краю і країни.
Отже, треба використовувати всі засоби, всі сили і можливості, всі знання, щоб надихнути дитину на творчість, дати повірити в свої сили, зацікавити та навчити творити «з душею», продовжуючи традиції нашого народу, виховуючи громадянина України.
Небіліцина Валентина Василівна - вчитель початкових класів, «ст.вчитель»,
Кучанської ЗОШ I-IIIст., Новоушицького району
Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.
|
