6 вересня - День читання книг. Цікаво, а для чого такий день було придумано? Щоб підбадьорити тих, хто любить читати, та нагадати тим, кому такий процес зовсім не подобається, що читання існує. Стимулювати шанувальників книги придбати собі щось новеньке для власної бібліотеки, сходити до бібліотеки за свіженькою книжкою чи дати зрозуміти «нечитаючим», що книги досі існують і їх можна читати і витрачати час на гортання паперових сторінок, а не на перелистування сторіс в Інстаграмі чи перегляд стрічки у Фейсбук?! Хоча і у Фейсбуці, чесно кажучи іноді можна багато чого прочитати. Але підбадьорити, надихнути та, навіть, спонукати до кардинальних змін у житті – все це може книга. А Міжнародна організація ЮНЕСКО щороку визначає Всесвітню столицю книги та зобов’язує сприяти популяризації книжок і читання для всіх вікових категорій у межах національних кордонів і поза ними. Тож у 2022 році Книжковою столицею світу стало місто Гвадалахара (Мексика). Отже, День читання книг - це ще один привід для того, щоб читати. І справді, вагомий привід. Хоча тим, хто любить читати, жодні приводи не потрібні. Вони просто це роблять – читають та вам радять. Ведучі: Владислав Лівіцький, Назар Гуцал, Яна Баран та члени гуртка "Юні книголюби" (учні 5-б класу). Модератор: завідувачка бібліотеки Ольга Потапова Шкільна бібліотека Камянець-Подільської ЗОШ №10
Завідувачка бібліотеки Кам’янець-Подільської ЗОШ №10 Ольга ПОТАПОВА
24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси. Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна.
Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних. Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор. Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір. 24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор. У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року. Вітаємо з Днем Державного прапора України бажаємо щедрих врожаїв, жовтих полів, мирного блакитного неба, насичених фарб в житті народу, успішного розвитку країни, веселих пісень і красивих танців, великої гордості і почуття патріотизму у кожного українця за чудовий прапор і чудову країну.
Бібліотека ХОІППО є структурним підрозділом інституту. Фонд бібліотеки є універсальним за змістом, налічує 32000 документів. Складається з довідкової, наукової, методичної, навчальної та художньої літератури.
Фонд представлено галузевою літературою: книгами з природничо-математичних наук, мовознавства та літературознавства, мистецтва, фізичної культури та спорту, історії, психології тощо. Художня література представлена зарубіжними та вітчизняними авторами, класичною літературою та сучасною. Бібліотека передплачує 45 фахових та громадсько-політичних часописів та газет.
Передплата здійснюється поквартально. У повному складі передплачуються видання педагогічної преси. Бібліотечний фонд формується за рахунок бюджетних коштів. Джерелом поповнення бібліотеки є видання інститутів підпорядкованих Національній академії педагогічних наук, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, науковими збірниками Хмельницького ОІППО, друкованими працями співробітників інституту.
Література на літо – традиційна рубрика, яку варто використовувати не лише для того, аби учні наперед ознайомилися з програмою наступного навчального року, а й для медіаграмотного розвитку дітей. І не тільки літературу. Підготували для вас новий випуск медіаграмотної розсилки від проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність». 📚 Історія. Знання з історії – основа, яка допомагає не піддаватися на вигадки ворожої пропаганди та маніпуляції історичними фактами, це справжня медіаграмотна зброя: 🔸 12 українських мультфільмів про козаків-переможців. 🔸 «Мальована історія незалежності України» – Брати Капранови. 🔸 Всесвітня історія. Ларрі Ґонік. Українською мовою видано три книги про періоди від Великого вибуху до Ренесансу. Із серії «Наука в коміксах».
📚 Література та ресурси з думкою про майбутнє: 🔸 Фентезі – один зі способів осмислення життя: подорожі в часі дають можливість відновити сили, відкритись новим ідеям, відволіктись від проблем у мріях про майбутній розвиток галактики. Наприклад, ця збірка для безкоштовного онлайн-читання містить твори про віртуальні світи, магію та супергероїв.
📚 Психологія. Людина, яка навчиться цінувати себе, зможе легко розпізнати маніпулятора. Є багато матеріалів для роботи педагогів із дитячою аудиторією. Пропонуємо літературу для самомотивації і саморозвитку наших учнів старших класів. 🔸 «Як приборкати гнів». Саманта Сновден – 50 вправ, які допоможуть заспокоїтись і обрати найліпшу стратегію поведінки. 🔸 «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях». Марк Лівін та Ілля Полудьонний пишуть про те, що ми відчуваємо щодня і пояснюють, як сприймати свої емоції. 🔸 Кортні Макавінта, Андреа Вандер Плюм. «Повага. Як діяти, коли зазіхають на твої особисті кордони». Ця книга – помічник з упевненості в собі: у своєму тілі, ролі у стосунках, спілкуванні з однолітками й старшими. 🔸 Галина Шабшай, Юхим Шабшай. Стресостійкість. Яскравий комікс про стрес та прийоми його подолання.
День захисту дітей в Україні, який щорічно відзначається 1 червня, встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім’ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям" та інших громадських організацій. За даними проекту DilovaMova.com, Міжнародний День захисту дітей - один з найстаріших міжнародних свят, відзначається в цей День. Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерації жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року і вперше його відсвяткували в 1950 році. Потім ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності. Сьогодні в Україні діти гинуть, втрачають своїх батьків, домівки, звичне життя й дитинство, яке вони мали ще три місяці тому. І виною всьому жорстока і безглузда війна, яку Росія веде проти України. Ми маємо усім суспільством згуртуватися для порятунку кожної української дитини, надання кожному нагальної різноманітної підтримки та допомоги, а по закінченню війни – психологічної реабілітації. Бо разом ми – сила! Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О.Сухомлинського на відзначення Міжнародного Дня захисту дітей підготовлено віртуальну виставку-презентацію «ДІТИ І ВІЙНА».
Відзначення Дня Європи – важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави. Фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України в рамках відзначення 21 травня 2022 р. Дня Європи в Україні підготовлено віртуальний День інформації на тему «Європа підтримує українську культуру». Запрошуємо до перегляду актуальних матеріалів, що презентують заходи, проведені в європейських країнах, спрямовані на підтримку української культури в умовах війни Росії проти України.
