3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04. 11. 2020 року № 973–ІХ «Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди», фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського підготовлено виставку-презентацію «Педагогічна спадщина Григорія Сковороди». У ній представлено матеріали, присвячені дослідженню життя та творчої, зокрема педагогічної, спадщини видатного українця.
З 01 по 31 жовтня 2022 року відбувся Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом «В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи», до якого були залучені педагогічні та бібліотечні працівники закладів загальної середньої освіти Хмельницької області. До інституту надійшло понад 150 матеріалів учасників обласного етапу, що продемонстрували високий фаховий рівень авторів, використання ними інноваційних форм і методів роботи, а також високий рівень освітньої та інформаційної компетентності здобувачів освіти щодо національно-патріотичного виховання. Більшість поданих робіт актуальні за тематикою, змістовні, оригінальні і демонструють творчий підхід до розкриття теми, мають практичну спрямованість.
Сковорода – автор багатьох афоризмів і цитат, відомих нам ще зі школи. Його глибокі погляди та мудрі поради не втрачають своєї актуальності навіть крізь століття. До 300-річчя від дня народження українського генія пропонуємо відеоролик крилатих висловів та цитат Григорія Сковороди про щастя, любов і правила життя, що варто пам’ятати.
Великі люди – від землі, з народного кореня. Це – геніальні особистості, генії, що латиною означає «дух». У давньоримській міфології дух – покровитель, пізніше – добрий дух. А з часом – людина, якій притаманна в найвищій мірі обдарованість або талант. Біографію Григорія Савича Сковороди, буквально, складають самі цікаві факти. Щоправда, якщо говорити з наукової точки зору, точної дати народження письменника встановити дослідникам так і не вдалося. Хоча озвучують 3 грудня 1722 року, та стверджувати з повною упевненістю, що це саме та славнозвісна дата, коли український народ отримав великого мислителя, філософа, письменника, музиканта та мандрівника, не можна. Річ у тому, що вона була встановлена аж за дві сотні років опісля. Єдиним джерелом, що може це підтвердити, є лист Г. Сковороди до друга, Михайла Ковалинського, у якому він розповідає про те, як відбувалося святкування його дня народження. Такі непересічні постаті як Сковорода знаменують собою історію краю та нації. «Отож, без мандрівного філософа, байкаря, поета й перекладача Григорія Савича Сковороди нема ні славетних Чорнух, ні Полтавщини, ні України взагалі. Та не тільки полтавське село виплекало генія, а й він визначив долю своєї батьківщини» («Наш першорозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті». Стадниченко В., Шудря М.). Образ Григорія Сковороди оточений переказами та легендами, які з вуст в уста передавалися десятками років. За словами його сучасників, він завжди мав при собі Біблію, записники з творами та думками, а також сопілку (флейту). Мандруючи, він спинявся у добрих людей, які приймали його не за гроші, а для того, щоби послухати. Він розповідав про інші міста та країни, про слово Боже та про науку, а ще по-дружньому підказував та давав практичні поради для життя.
Шкільна бібліотека НВК м. Славути презентує буктрейлер за книгою "Оскар" Людмили Охріменко. Щиро запрошуємо до перегляду відео та прочитання нереально крутого, найкращого роману на воєнну тематику 2021 року, який отримав спеціальну відзнаку міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова".
День українського козацтва щорічно відзначається 14 жовтня згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99. Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи - український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців. У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців. Козацтво зіграло важливу роль в утворенні української державності та національної ідеї в суспільстві. Воно дозволило вижити українському в умовах відсутності власної держави та за часів тотального знищення всього самобутнього. Козаками ставали вільні люди, які прагнули захищати Батьківщину від ворогів. Враховуючи історичне значення та вагомий внесок у сучасну боротьбу за незалежність, у 1999 році Указом Президента в Україні запровадили День українського козацтва, який відзначається у день Покрови Пресвятої Богородиці. Козацтво як явище являється феноменом для усього світу, що немає аналогів та навіть подібних за змістом фактів. Залишки орди очолювані польськими керівниками, що змогли перетворити звичайних селян у сильне військо, домоглися утворення власної держави, та навіть створити першу конституцію у світі! Для більш ознайомлення з темою козаччини пропонуємо вам Сайт про Козаків та їх історію. Режим доступу https://kozaku.in.ua/
