День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно указу Президента України «Про День довкілля». Свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, оскільки цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором і ідеологом всесвітнього Дня довкілля. В 2022 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 16 квітня. Головна мета свята – підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища. Щорічно громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань. Долучитися до дня довкілля просто, іноді достатньо і невеликого кроку, що матиме великий вплив на стан довкілля. Чистота нашої землі – у наших руках! Зберегти красу природи, сприяти її оновленню – завдання кожної людини.
Міністерство освіти і науки України повідомляє, що 20 тисяч українських шкіл отримали книгу про рівність і різноманіття «Світ без меж», яка нагадує читачам, що кожна людина – гідна поваги особистість, а не носій діагнозу. «Світ без меж» описує стани інвалідності і асистивні засоби, якими люди користуються. Також у виданні пояснюється, як розповідати дітям про правила толерантної мови, та формувати в них гідне ставлення до людської унікальності. Авторка видання Анастасія Степула – засновниця громадського об’єднання «Happy Today», що займається просвітницькою діяльністю на тему аутизму. Ілюстрації створила Катерина Покладова. Книга стане провідником у світ різноманіття для дітей, а також помічником для дорослих, які іноді ніяковіють від дитячих запитань. За словами авторки, книжку написано таким чином, щоб діалог дитини з дорослим був на рівних. «Дуже важливо поважати питання дітей, які виникатимуть чи не на кожному етапі прочитання книги. Вони можуть здаватися дивними, наївними. Але на них потрібно відповідати, постійно відправляючи дитину до емпатії. Пояснювати, весь час тримаючи в голові вектор на рівність – ми всі рівні і поважливе ставлення до кожного є єдиним можливим», – розповіла Анастасія Степула. Видання «Світ без меж» створене за ініціативи першої леді Олени Зеленської та громадської організації «Безбар’єрність». Вихід книги став можливим завдяки підтримці Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. «Хтось читає очима, хтось – пальцями. Хтось ходить, бігає, танцює ніжками, хтось – на кріслі колісному. Дитині варто пояснити – це тому, що люди різні. І якраз в цьому цінність кожного з нас. Я переконана, що “Світ без меж” із цим завданням впорається», – зазначила Олена Зеленська.
Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року. Повна назва цього документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі. Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді. 9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам'ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя https://uateka.com/uk/article/society/heritage/932 . Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Видавництво ARTBOOKS оприлюднило для перегляду в електронному форматі книжку «Апокаліпсис: 40 правил виживання».
Автор - Юрій Нікітінський, Ілюстратор - Еліна Цильке. «Ми зробили все можливе і неможливе, щоб діти і дорослі були готові до будь-якої надзвичайної ситуації. Аби поділитися цікавою та корисною інформацією, яка могла б знизити рівень тривоги і сприйматися із легкістю та навіть гумором! Позитивне ставлення до життя навряд чи захистить вас від вірусів та епідемій, але воно допоможе вам уникнути паніки та стресу. Недарма кажуть, що сміх корисний для нашого організму :)» Книжка несе в собі місію позбавити дітей різних страхів, навчити не панікувати, діяти помірковано у незрозумілій ситуації та стати мегадосвідченим виживальцем на випадок катастроф будь-якого штибу. А ще вона створена для сімейного читання, адже містить серед іншого дуже близькі кожному з нас приклади із життя, в яких дорослі неодмінно впізнають себе і посміхнуться.
Комікс «Савка і Баклан — замінована прогулянка» створений для дітей молодшої школи з прифронтових територій на Сході України. Щороку боєприпаси забирають життя мирних жителів, особливо дітей, які ще не розуміють довколишніх небезпек. Видання має допомогти дітям усвідомити ризики та загрози, вберегти їх життя та здоров’я.
Проект реалізовано завдяки відомому художнику-ілюстратору Сашку Ком’яхову. Його активна громадянська позиція, високий професіоналізм та безкорислива праця забезпечили чудовий результат. Сюжет коміксу і герої створені спеціально для наших реалій, з урахуванням специфіки конфлікту на Сході України. Центр “Прометей” особливо вдячний за співпрацю волонтерці Олені Розвадовській. Її допомога дітям на Сході широко відома, і ми раді долучитися до спільної справи.
Видання було здійснене за кошти меценатів і безкоштовно поширене волонтерами та представниками Цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України серед дітей, що проживають у зоні АТО.
Жива вода дає життя всьому живому в світі. Якщо живе жива вода, тоді земля у цвіті. Л.Забашта
Щороку 22 березня за ініціативи ООН увесь світ відзначає Всесвітній день водних ресурсів, він же – Всесвітній день води. Цей день бере свій початок у 1992 році з Конференції з навколишнього середовища і розвитку, що проходила у Ріо-де-Жанейро. Генеральна Асамблея ООН прийняла офіційне рішення про проведення Всесвітнього дня водних ресурсів, який нагадує всім жителям планети про значення і важливість води, привертає увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання. Відео-бліц-інформіна «Вода – джерело життя», створена завідувачкою бібліотеки ЗОШ № 10 Ольгою Потаповою покликана проінформувати здобувачів освіти, що вода – це безцінний дар, а не просто обов’язковий атрибут, який усі звикли сприймати як належне. Ми повинні пам’ятати про це, тому що від вчинків та ставлення до води кожного з нас залежить, яку воду в майбутньому будемо пити ми всі.
Завідувачка бібліотеки Кам’янець-Подільської ЗОШ № 10 Ольга Потапова
До 180-ї річниці від народження українського композитора
Микола Лисенко народився 22 березня 1842 р. в селі Гриньки (нині Глобинського району Полтавської області). З ім'ям Лисенка пов'язана доба становлення професійної музики, театру та мистецької освіти в Україні. Нащадок давнього шляхетського роду, Лисенко поєднав у собі заповідану предками відданість національній ідеї та хист до державницько-просвітницької діяльності з непересічним музичним обдаруванням, ставши в Україні на чолі мистецьких змагань середини XIX — початку XХ ст. До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор Кирила Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка.
