Відзначення Дня Європи – важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави. Фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України в рамках відзначення 21 травня 2022 р. Дня Європи в Україні підготовлено віртуальний День інформації на тему «Європа підтримує українську культуру». Запрошуємо до перегляду актуальних матеріалів, що презентують заходи, проведені в європейських країнах, спрямовані на підтримку української культури в умовах війни Росії проти України.
У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками. День вишиванки – відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього українського народу. До відзначення Дня вишиванки долучився актив шкільної бібліотеки Кам’янець-Подільської ЗОШ №10 та презентує до вашої уваги народознавчу інформинку «Вишиванка – генетичний код нації».
Завідувачка бібліотеки Кам’янець-Подільської ЗОШ №10 Ольга Потапова
Минуло 77 років з часів закінчення Великої Вітчизняної війни, але й досі пам’ять про ті страшні часи живе в людських серцях. Ця масштабна трагедія назавжди залишиться болісною раною в історії нашої держави. 7 травня 1945 року близько другої години ночі делегація Німеччини у французькому місті Реймс підписала акт про безумовну капітуляцію, яка набула чинності 8 травня після 23 години. Під час підписання були присутні представники західних союзників та СРСР. «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року Верховною Радою України закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». 8 травня – День пам’яті та примирення. В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
Книга Сари Торнтон «33 митці у трьох актах» особлива для видавництва ArtHuss. Найкраща книга року про мистецтво за версією Guardian і Huffington Post. А на додачу ця книга надихнула ArtHuss на створення виставки-перфомансу «Невідомі», розмов з українськими митцями. Сподіваємося, вона надихне і вас, тож ділимося «33 митці у трьох актах» у вільному доступі. Книга поділяється на три «акти»: політика, спорідненість, ремесло. Сара Торнтон не нав’язливо розмовляє з 33 художниками, пише про їх життя і змушує їх подумати над своєю творчістю, завдяки чому розкривається їх психологія, ставлення до явищ дійсності. «33 у трьох актах» - це незабутня книжкова вистава людських душ і мистецтва.
26 квітня аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії України, до якої може призвести техногенна катастрофа. 1986 року в 1:23 на АЕС відбувся вибух. Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. У грудні 2016 року Генеральна асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до невиправних медичних, економічних, соціальних та гуманітарних наслідків. Біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись назад до страшного 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.
Своїм святом День книги по праву вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі й усі, хто причетний до книжкової справи. Його відзначають у 190 країнах світу. Вперше відсвяткували в 1996 р. в Каталонії (Іспанія), де уже понад 80 років існує традиція дарувати в день святого Георгія троянди і книжки тим, кого любиш.
У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. Троянди символізують кров, пролиту Георгієм у битві з драконом, а книги нагадують про дату 23 квітня. Адже саме цього дня померли Сервантес, Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський, народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Тож цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала Всесвітній день книги й авторського права. Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник. Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності. Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання.
Це нова порція корисного контенту для освітян від команди проєкту «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність». Ми зібрали добірку книг, які допоможуть збагатити ваші знання з медіаграмотності, сприятимуть розвитку критичного мислення в дорослих та дітей. Збережіть добірку, щоб не загубити.
📚 Дмитро Кулеба «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» – це справжній посібник із захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації. Орієнтуючись на приклади з України, інших країн, автор проаналізував, як відбувається війна за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ній перемогти. Книгу можна придбати за 1 грн. на сайті #книголав або читати безкоштовно у мобільному додатку Yakaboo;
📚 Пітер Померанцев «Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності» – ця книжка британського журналіста і письменника про найновіші виклики демократії, про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, про інформаційні війни, ботів, тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. Безкоштовно в додатку Yakaboo.
📚 Оксана Мороз «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців» – ця книжка про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони – провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Безкоштовно у додатку Yakaboo.
📚 «Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві» – ця книга є результатом однойменного проєкту, у ній розглядаються теми цензури, пропаганди, свободи слова, фейкових новин, інформаційної війни, критичного аналізу медіаповідомлень тощо. Книга є у вільному доступі.
📚 Катя Сіль «Ніта. Ховайтесь, фейки світу» – книга з медіаграмотності для дітей віком 5-10 років від Міністерства культури та інформаційної політики України та Інституту книги, покликана не тільки розвивати критичне мислення у дитячої аудиторії, а й привернути увагу батьків до теми медіаосвіти.
📚 «Фабрика новин» – комікс від ГО Інтерньюз-Україна. Чи впливає недобросовісне медіавиробництво на життя суспільства? Мешканці міста, де фабрикою новин керує всемогутній містер Фейк, відчули це на собі. Чи вдасться їм повернути місто на шлях медіаграмотності та критичного мислення?
