|
Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій,
Вчителько моя, зоре світова,
Раднице моя…
Андрій Малишко
Витають у повітрі багряні, смарагдові листочки. Кружляють у повільних темпах вальсу. Грає на лірі часу прекрасна Евтерпа, покровителька музики та ліричної поезії. На тихоплинних ріках танцюють чудесні лебеді.
Листопад. Золотиста осінь досягає свого апогею. На безмежному небі, десь дуже високо, але, водночас, дуже близько сміється яскраве сонце. Осінні дні неповторні, кожна мить несе свою таємницю, свій сенс, свою благодать.
У ці погожі дні святкує свій День народження щира та чуйна жінка, працьовита людина, чудова наставниця, мудрий порадник, яскрава зірка освітянської ниви, вчитель біології Полонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Наталія Володимирівна Веселова.
Народилася майбутній педагог, творець дитячих душ 3 листопада 1966 року. Зростала маленька Наталія допитливою, цікавою особистістю. З дитинства полюбила природу, милувалася її красою, неповторними краєвидами, любила багато читати, завжди допомагала своїм батькам. Дитячі роки, незабутні в житті кожної людини, пролетіли швидко.
Здобувала загальну середню освіту та робила перші кроки в Країні Знань, царині науки в Полонській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2.
Яким неповторним є колесо долі та його повороти! Промайне всього декілька років після завершення цього храму знань та горнила творчості, а юна дівчина Наталія стане вчителем біології своєї рідної школи, одним із найкращих педагогів району та області, а для багатьох своїх вихованців – буйним, чарівним, містичним, яскравим та променистим вогнем, що освітлюватиме їхні життєві дороги багато десятиліть.
За часів навчання в школі, Наталія зарекомендувала себе наполегливою, впевненою, відповідальною, ученицею. Була відмінницею. Активно займалася громадською діяльністю та брала активну участь в житті рідної школи – колиски юності.
Згодом настав час обирати професію, свою життєву дорогу. Любов до природи, усього живого продовжували квітнути в серці молодої дівчини. Це захоплення привело Наталію Володимирівну на шлях біолога. Упродовж навчання в інституті вона зарекомендувала себе старанною та всебічно розвиненою особистістю, з великим натхнення та відповідальністю підходила до виконання усіх завдань. Цьому допомагали не лише вроджені здібності й таланти, а сильний, вольовий характер, вміння, які здобула упродовж років.
Своє життя пані Наталія присвятила дітям, учителюванню. Це був правильний вибір, за велінням серця та душі. Як писав геніальний педагог, письменник, публіцист Василь Сухомлинський: «Своє серце віддаю дітям…». А всі хто знають Наталію Володимирівну добре засвоїли, що вона майстер своєї справи. Не тільки за покликанням, а й за народженням їй судилася вчительська доля. Немов клопіткий хлібороб, який щедро засіває та обробляє поля, Наталія Веселова сіє в молодих душах зерна доброго, вічного, прекрасного, нетлінного. Дивлячись на її життєвий шлях, титанічну працю на педагогічній ниві ще раз переконуєшся, що учитель – це не просто професія. Учитель – стан душі й серця. Вчителями не стають, навчаючись у вищих педагогічних навчальних закладах, ними народжуються і стають за дивовижним покликом серця та душі, самої долі. Учителювання – неймовірний дар від Бога, дар самопожертви, вічного неспокою. Водночас цей дар утілює наполегливу працю, мудрість, глибинні, сакральні знання та любов до оточуючих.
Її уроки завжди цікаві та дуже насичені, багаті на міжпредметні зв’язки, сповнені барв щирої любові вчительки не тільки до учнів, а й до своєї роботи, свого предмету. Школярі вивчають новий матеріал, але знаходяться на постійному шляху пізнання, дізнаються щось нове не тільки з біології, але й з історії, географії, фізики, хімії, навіть літератури. Її робота не закінчується, коли пролунає дзвінок на перерву. Все, що отримують учні при спілкуванні з цією мудрою та розсудливою жінкою, володаркою безлічі знань в царині біології, завжди залишається в пам’яті, а згодом проростає благодатними плодами любові, поваги та вдячності. До того ж, Наталія Володимирівна – справедливий та розсудливий класний керівник. Вона виховує справжніх людей, гідних громадян держави, розвиває в дитячих серцях моральні цінності, примножує любов дітей до Батьківщини. В кожній дитині вчителька бачить цілий світ, який вона збагачує саджанцями духовності та людяності. Разом із своїми школяриками вона завжди проводить цікаві виховні години, невеличкі вистави, тренінги та брейн-ринги, тощо.
Відлітають у вирій роки роки, поволі плине час. Така непізнана, багатогранна й цікава учительська доля. Така велична й водночас скромна. Василь Сухомлинський свого часу зазначав: «У справжнього вчителя – найважче і найрадісніше життя, трепетно хвилююча і болісно складна творчість, незбагненно тонкі і вічновдосконалювані інструменти, якими він діє на людську душу». Вміти знаходити нові підходи до викладання навчального матеріалу, одночасно виховуючи національно свідомого громадянина України, працювати на високому рівні, допомагати молодим колегам та бути генератором нових ідей й креативу надзвичайно складно, але можливо. Яскравим прикладом такого рівня професійної майстерності є Наталія Володимирівна.
За плечима цієї доброї та милої жінки величезний стаж роботи на службі Її Величності Педагогіки, казкового шкільного життя. Наталія Веселова – людина своєї справи. Вона завжди допомагає пізнавати юним школярам глибини знань навіть у власну вільну хвилину, на яку таке небагате вчительське життя. Доказом цього є те, що кожного року її вихованці стають переможцями та призерами районних та обласних олімпіад з біології, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України, Всеукраїнської інтерактивної природничої гри «Колосок», різноманітних конкурсів еколого-натуралістичного спрямування, краєзнавчих експедицій тощо. Учні Наталії Володимирівни завжди підтверджують свої знання, показуючи гарні результати під час проходження ЗНО, вступають до найкращих медичних, природничих та технічних ВНЗ України. За високий професіоналізм вчителька нагороджена подяками, грамотами, преміями на районному та обласному рівні. Серед них грамоти, дипломи та подяки місцевого відділу освіти, Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації. Користується заслуженим авторитетом та підтримкою серед колег, адже багато років спрямовує роботу «Школи молодого вчителя біології», очолює профком Полонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, активно ділиться власним досвідом, проводить майстер-класи, відкриті уроки для молодих колег. Активно поширює свій педагогічний досвід та напрацювання під час різноманітних семінарів, занять творчих груп тощо. Вчителька постійно займається вдосконаленням фахового рівня, активно займається самоосвітою. Тому і не дивно, що її доробки завжди здобувають призові місця та різні нагороди на конкурсах-виставках новітніх педагогічних ідей та інновацій.
Багато випускників школи пам’ятають Наталію Володимирівну як вчителя, товариша, людину, що несе віру в свої сили. А за рутинною щоденною працею на поприщі педагогіки, повсякденною рутиною прихована ніжна, скромна, прекрасна, лагідна жінка, дбайлива господиня та любляча матір.
Що лежить в основі успіху Наталії Володимирівни? Любов до дітей? Неодмінно! Любов до своєї роботи та постійний пошук, пізнання? Безперечно! Щедра душею та багата серцем особистість? Безсумнівно!
Напевно, однією з найбільших нагород для педагога є вдячність його вихованців. Без сумнівів, можу стверджувати, що багато учнів пані Наталії пам’ятають її, завжди згадують гарними словами, шанують та поважають її.
Настанови Наталії Володимирівни завше і в моїй пам’яті. І навіть тоді, коли нас розділяють кілометри та державні кордони, коли навчаючись чи проходячи стажування в різних країнах, ти стикаєшся із роботою, вміння та знання для якої тобі були закладені одним із твоїх улюблених педагогів, розумієш велику роль школи, вчителя в житті людини. Під час перебування на одному із заходів в Празі почув чудові слова, які не можу не процитувати. Джаол Ікрамі писав: «…Щасливий той, хто вчасно висловив учителеві свою найщирішу вдячність. Я вважаю себе щасливим, я встиг це зробити. Але чого варті слова вдячності проти того, що зробив для мене мій учитель!..».
Напередодні святкового дня, від імені усіх випускників та учнів, дружньої шкільної родини хочеться привітати Наталію Володимирівну із Днем народження. Нехай панує у Вашому житті лише творчий неспокій, робота буде, неначе зоряна криниця. Вдячності вихованців, поваги колег, шани від людей! Божого благословення, миру, щастя, міцного здоров’я та добра. З роси і води Вам, люба вчителько!
А на завершення зазначу наступні поетичні рядки Володимира Сосюри:
Я з твоїх рук давно пішов у люди, в життя бурхливе, грозяні моря,
учитель мій…! Тебе я не забуду, моєї юні радісна зоря!
  
Назар Мартинюк,
Національний університет «Острозька академія»,
Поморська академія (м. Слупськ, Польща)
Поважний гостю, Ви знаходитесь на сайті як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ж зайти на сайт під своїм логіном.
|
